Объясните значение слов: храм, жрец, статуя, саркофаг и мумия

Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів. Слово «храм» запозичено українською мовою з церковнослов'янської. Відповідне давньоруське слово з повноголоссям, що й досі збереглося в українській мові — це «хором(и)». У зв'язку з тим, що слово «храм» у значенні «дім» вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення «Божий дім, церква, храм». Жерці це люди, які з дитинства виховувалися в храмах, вивчали науку і магічні знання, і служили богам. Так само вони були головними носіями і хранителями культур у всіх народів. Ста́туя (лат. statua, від statuo «ставлю») — твір круглої скульптури, що зображує людину або тварину (подеколи також міфологічні і/або фантастичні істоти); один з основних видів скульптури. Статуї мають тривимірний об'єм і, зазвичай, встановлюються на постаменті. Невеликі статуї, якими прикрашають інтер'єр, називають статуетками. Окремо поставлена статуя широко використовується для оздоби садів, фасадів палаців. В добу бароко статуї ставили на парапеті дахів задля підвищення виразності фасаду. В подібній якості використовували також великі вази чи маленькі обеліски. Саркофа́г (дав.-гр. σαρκοφάγος, буквально «пожирає м'ясо»; спочатку — назва породи вапняку) — труна, невелика гробниця. Поширені вже в Давньому Єгипті, античній Греції і Римі, саркофаги часто виготовлялися з цінних матеріалів (дорогих порід дерева або дорогоцінних металів, наприклад, знаменитий золотий саркофаг Тутанхамона) і прикрашалися розписом, скульптурою, написами. Поміщалися в похованнях, храмах. Написи на староєгипетських саркофагах містять ім'я померлого, а також заклинання і молитви звернені до богів і покликаний охороняти і захистити тіло померлого від всякого зла. Староєгипетські саркофаги робили з дерева і покривали мідними позолоченими або золотими листами. Мумія — збережене бальзамуванням тіло. Мумією називається тіло не тільки людини, але і будь-якої іншої живої істоти, піддане спеціальній хімічній обробці, у результаті якої припиняється чи сповільнюється процес розкладання тканин. Варто розрізняти штучно і природно муміфіковані тіла.

Думаю, что Петр Первый сказал после Полтавской битвы «Ныне уже совсем камень во основание Петербурга заложен», потому что Полтавская битва была не только генеральным сражением Северной войны, но также победой русских войск, которая привела к перелому в Северной войне – теперь Россия доминировала и выигрывала в войне.

Объяснение:

Именно эта битва переломила исход Северной войны и привела к концу господства Швеции в Европе.  

Учитывая расположение Санкт-Петербурга (на шведской тогда территории), Полтавская битва только утвердила это расположение.  

Для данного периода характерна феодальная система правления землепользования.
В период с Х по ХII вв. увеличивается численность населения европейских стран, что приводит к изменениям в социальной, политической и других сферах жизни. Начиная с XII – XIII вв. в Европе произошел резкий подъем развития технологий. За столетие было сделано больше изобретений, чем за предыдущую тысячу лет. В период средневековья развиваются и богатеют города, активно развивается культура. 
В то время люди были зависимы от погоды . Так, к примеру, великий голод (1315 – 1317 гг.), который случился из-за необыкновенно холодных и дождливых лет, погубивших урожай. А также эпидемии чумы. Именно климатические условия определяли во много образ жизни и вид деятельности средневекового человека.
Все беды средневекового человека (болезни, кровопролитные войны, голод) приводили к тому, что средняя продолжительность жизни составляла 22 – 32 года. До 70-летнего возраста доживали единицы.
Образ жизни средневекового человека зависел во многом от места его обитания, но, вместе с тем, люди того времени были достаточно мобильны, и, можно сказать, постоянно находились в движении. Сначала это были отголоски великого переселения народов. Впоследствии в дорогу людей толкали уже другие причины. По дорогам Европы двигались крестьяне, поодиночке и группами, искали лучшей доли; «рыцари» - в поисках подвигов и прекрасных дам; монахи - переходя от монастыря к монастырю; паломники и всевозможные нищие и бродяги.
Пища
Большинство европейцев питалось очень скромно. Ели обычно дважды в день: утром и вечером. Повседневной пищей были ржаной хлеб, каши, бобовые, репа, капуста, зерновая уха с чесноком или луком. Мяса потребляли мало. Тем более что в течение года было 166 дней поста, когда мясные блюда запрещалось есть. Значительно больше в рационе было рыбы. Из  сладостей был только мед. Сахар попал в Европу с Востока в XIII в. и был очень дорогим. 
В средневековой Европе много пили: на юге - вино, на севере - пиво. Вместо чая заваривали травы.
В
Ну всё типо.