1. событие во франции в 1804году 2.новая отрасль промышленности в начале 19 века. 3. понятия: коалиция, экспансия, интервенция, профсоюзы 4.готический и романский стили в архитектуре 5. полтавская битва, чесменское сражение, кючук_кайнарджийский мир, битва по нарвой (названия войн) 6. избраная рада - что это? 7.события смуты 8.первые князья(до ярослава мудрого) их главные деяния 9.первые походы петра 1 (карта) 10. церковный раскол: никониане и старообрядцы(различия)

1804 1804 - 1814 и март-июнь 1815 Правление французского императора 1.Наполеона I. Основатель династии Бонапартов. Начал службу в войсках в чине младшего лейтенанта артиллерии, выдвинулся в период Великой французской революции и при Директории. В ноябре 1799 совершил государственный переворот, в результате которого стал первым консулом, с течением времени сосредоточившим в своих руках всю полноту власти. В 1804 провозглашен императором. Установил диктаторский режим, отвечавший интересам французской буржуазии. Благодаря победоносным войнам значительно расширил территорию империи, поставил в зависимость от Франции большинство государств Западной и Центральной Европы. Своими реформами навсегда уничтожил дворянско-феодальные пережитки во Франции и ускорил их ликвидацию в завоеванных странах. Вступление в 1814 войск антифранцузской коалиции в Париж вынудило Наполеона I отречься от престола. Был сослан на остров Эльба. Снова занял французский престол в марте 1815. После поражения при Ватерлоо вторично отрекся от престола
21.03.1804 Утверждение Сенатом Гражданского кодекса Наполеона.
18.05.1804 Французский сенат принял решение передать власть наследственному императору. В декабре им будет объявлен первый консул Франции Наполеон Бонапарт.
1.07.1804 Родилась французская писательница Жорж Санд (Амандина Аврора Дюпен). Умерла в 1876 г.
1.12.1804 Первый консул Франции Наполеон Бонапарт обвенчался со своей женой Жозефиной. Гражданская процедура заключения брака была совершена еще в 1796 г. На венчании настояла супруга. На следующий день Наполеон был провозглашен императором, а Жозефина стала императрицей.

В период правления Ивана III (1462— 1505) в состав Московского княжества вошли: Ростов (1474), Великий Новгород (1478), Двинская земля (1478), Тверь (1485), Казань (1487), Вятская земля (1489), а Псков и Рязань потеряли независимость. В результате Первой (1488—1494) и Второй (1500—1503) Литовских войн Москва присоединяет т. н. Верховные области — область верхнего течения р. Оки (Новосиль, Одоев, Воротынск, Белев и т. д. ) и северные города (Путивль, Новгород-Северский, Трубачевск и др.).

Объяснение:

Політична структура Великої Британії заснована на принципі федеративної держави та конституційної монархії. Її система уряду (відома як Вестмінстерська система) прийнята і в інших державах Співдружності, таких як Канада, Індія, Австралія, Нова Зеландія, Сінгапур, Малайзія та Ямайка.

Британська Конституція не кодифікована і має як письмові, так і неписьмові джерела. До перших належать Акти Парламенту, а також судові рішення. Другі іменуються конституційними звичаями (конвенціями).

Голова держави та джерело виконавчої, судової та законодавчої влади в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії — британський монарх, нині — Королева Єлизавета II. За конвенцією монарх призначає лідера партії, що має більшість у Палаті громад, прем'єр-міністром, хоча теоретично має право затвердити на цей пост будь-якого британського громадянина, навіть парламентарія або члена Палати лордів. Монарх дає королівську згоду на біллі парламенту, при цьому формально має право відмовити (останній випадок був 11 березня 1708). Монарх може також розпустити парламент за порадою прем'єр-міністра (не гається на практиці), але де-юре має владу розпустити парламент з власної волі, без згоди прем'єра. Інші королівські повноваження, звані королівськими прерогативами (призначати міністрів, оголошувати війну), що належать виконавчій владі, здійснюються від імені Корони прем'єр-міністром та Кабінетом міністрів. Роль Монарха в публічній політиці обмежена церемоніальними функціями.

Объяснение: