Византийские музыкальные инструменты

Инструменты, встречающиеся в струнных ансамблях, это лютни (пандуры), гусли (кануны), арфа, лира (называли ее и гитара), тамбуры четырех размеров, трехструнные тамбуры, каппадокийский «кемендже» (понтийская лира), грушевидная лира и византийская скрипка. Использовался даже инструмент, заменивший древние гидравлы. Этот инструмент подарил в 8 в. Константин Копронимос Пипину и Карлу Великому и, таким образом, церковный инструмент распространился на Западе. В монастырях использовали только колокола и колокольчики.

Відповідь:

Слово "гайдамаки" походить від турецького "гайде", "гайдамак", що означало "гнати, турбувати, переслідувати". Спочатку гайдамаками українських повстанців назвала польська шляхта, а потім вони почали цим іменем називати себе самі.

Гайдамацький рух – це насамперед широкий соціальний рух селянства, спрямований проти гніту польських і українських феодалів. Але оскільки феодалами на Правобережжі були переважно польські або полонізовані українські шляхтичі, вони виступали носіями й національне-релігійного гніту. Тому класова боротьба селянства проти кріпосництва набирала тут національно-релігійне забарвлення. Разом з тим, гайдамаки боролися й за возз'єднання Правобережжя з Лівобережжям в єдине ціле.

Основною масою повстанців були кріпаки, селяни, яким загрожувало покріпачення, сільські наймити, а також міська біднота. Активними учасниками, а то й ватажками усіх загонів були запорізькі козаки. Крім українських селян, міщан, запорожців, у гайдамацьких загонах були й представники інших народів. Підтримувало гайдамак і нижче православне духівництво, незадоволене насадженням католицизму.

Перша згадка в історичних джерелах про гайдамак відноситься до 1715 р. Але найбільшого розмаху цей селянський рух досяг у 1734, 1750 і 1768 роках.

Так, у 1734 р. повстанський рух охопив Київщину, Брацлавщину, Поділля й поширився аж до Східної Галичини. На Брацлавщині, яка стала центром боротьби, гайдамацькі загони очолив старшина надвірних козаків князів Любомирських – Верлан.

Його півтора-тисячний загін став основною силою повстання. Крім Верлана діяло багато інших загонів – Чалого, Гриви, Медведя, Писаренка та ін.

Гайдамаки звільнили Вінницю, Броди, Жванець, Збараж та інші міста, обложили Кам'янець-Подільський. Царські війська, повертаючись з Польщі через Правобережну Україну, разом з польськими військами розгромили і розсіяли гайдамацькі загони. Але вони швидко організовувались знову й продовжували нападати на польську шляхту.

З цієї причини підкреслимо, що вже в 1750 р. численні гайдамацькі загони знову діяли по всій правобережній Україні. Повстанці розгромили багато панських маєтків, захопили ряд міст і містечок, у тому числі Вінницю, Умань, Чигирин, Радомишль, Фастів, Корсунь та ін.

Пояснення:

Поділи Польщі сталися наприкінці XVIII століття, і були зумовлені двома основними причинами:

- внутрішньою: кризою всередині країни;

- зовнішньою: зовнішньою політикою сусідніх держав (зокрема прагненням Бранденбурзько-Прусської держави об’єднати прусські землі).

Перший поділ Польщі

В червні 1772 року – дата підписання договору представниками Росії, Пруссії та Австрії, згідно з яким були анексовані так звані санітарні території по периметру Речі Посполитої – великої держави, що за минулих часів займала територію сучасної Польщі, Прибалтики, частково Білорусі та України.

Другий поділ Польщі

В 1793 році в місті Гродно відбувся сейм, згідно якого відбувся другий поділ Польщі.

Результати другого поділу для союзників:

Росія приєднала до себе землі Білорусі, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину та Київщину.

Пруссія захопила всю Великопольщу та частину Мазовію.

Третій поділ Польщі

Цей поділ призвів до останнього поділу Польщі, після якого Річ Посполита припинила своє існування.

Результати третього поділу для союзників:

Росія здобула Західну Білорусь і Західну Волинь, а також Литву та Курляндію.

Пруссія приєднала до себе частину Підляшшя та Мазовецьких земель. В результаті Варшава відійшла до Пруссії.

Четвертий поділ Польщі

Також має місце й четвертий поділ Польщі, який відбувся на початку Другої Світової війни у вересні 1939 року. Передумовою цього поділу стало підписання договору між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною. В ньому зазначалося, що кордон між союзними державами пройде «приблизно по лінії річок Нарва, Вісла, Сана».

Анексовані СРСР польські землі були включені до складу УССР та БССР.