Сконкретных фактов определить и доказать: в колониях в северной америке складывалось аграрное общество или общество нового типа? зарарие

Колонизация Северной Америки. Английские колонии
Этнография- Народы Америки
Существует много легенд и более или менее достоверных рассказов о смелых мореплавателях, побывавших в Северной Америке задолго до Колумба. Среди них — китайские монахи, около 458 г. высадившиеся в Калифорнии, португальские, испанские и ирландские путешественники и миссионеры, якобы достигавшие Америки в VI, VII и IX вв.
Предполагают также, что в X в. на ньюфаундлендских отмелях рыбачили баскские рыбаки. Наиболее достоверны, очевидно, сведения о норвежских мореплавателях, которые в X—XIV вв„ посещали Северную Америку, добираясь сюда из Исландии. Полагают, что колонии норманнов были не только в Гренландии, но и на п-ове Лабрадоре, на Ньюфаундленде, в Новой Англии и даже в районе Великих озер. Однако поселения норманнов уже в XIV в. пришли в упадок, не оставив после себя сколько- нибудь заметных следов в отношении связей между культурами северной части американского и европейского континентов. В этом смысле открытие Северной Америки началось заново в XV в. На этот раз раньше других европейцев Северной Америки достигли англичане.

Повстання рабів під проводом Спартака (лат. Bellum Spartacium або лат. Tertium Bellum Servile, «Третя війна з рабами») — найбільше в давнину і третє за ліком (після першого і другого Сицилійських повстань) повстання рабів. Останнє повстання рабів у Римській республіці датується звичайно 74 (або 73) — 71 рр. до н. е. Повстання Спартака було єдиним повстанням рабів, яке несло пряму загрозу центральної Італії. Остаточно придушене в основному завдяки військовим зусиллям полководця Марка Ліцинія Красса. У наступні роки воно продовжувало надавати непрямий вплив на політику Риму.

Між 73 і 71 роками до н. е. група рабів-утікачів — спочатку невелика, приблизно з 78 швидких гладіаторів — переросла в співтовариство з більш ніж 120 тис. чоловіків, жінок і дітей, що безкарно переміщалися по Італії під керівництвом кількох лідерів, в тому числі знаменитого гладіатора Спартака. Боєздатні дорослі чоловіки з цієї групи становили дивно ефективний озброєний загін, який неодноразово показував, що може протистояти римській військової могутності, як у вигляді місцевих патрулів і міліції, так і у вигляді підготовлених римських легіонів під консульським командуванням. Плутарх описував дії рабів як спробу втекти від своїх господарів і піти через Галлію, в той час як Аппіан і Флор зображували повстання як громадянську війну, в якій раби вели кампанію із захоплення самого Риму.

Зростаюча тривога Римського сенату з приводу продовження військових успіхів армії Спартака, а також грабежі в римських містах і сільській місцевості в кінцевому підсумку призвели до того, що республіка пустила в хід армію з восьми легіонів під жорстким, але ефективним керівництвом Марка Ліцинія Красса. Війна закінчилася в 71 році до н. е., коли армія Спартака, відступаючи після довгих і кровопролитних боїв перед легіонами Красса, Помпея і Лукулла, була повністю знищена, надавши при цьому запеклий опір.

Третє повстання рабів мало важливе значення для подальшої історії Стародавнього Риму, в основному в його вплив на кар'єру Помпея і Красса. Два воєначальника використовували успіхи в придушенні повстання в своїй подальшій політичній кар'єрі, вживаючи суспільне визнання і загрозу своїх легіонів з метою вплинути на консульські вибори 70 року до н. е. в свою користь. Їх дії в значній мірі сприяли підриву римських політичних інститутів і в кінцевому підсумку перетворення Римської республіки в Римську імперію.

1) Сталин был несомненно талантливым руководителем государства вошедшим в историю. Он несомненно разбирался в людях, заставлял их работать на благо страны и подбирал талантливейших военноначальников, смещая посредственных. Сам он талантливым военноначальником в прямом значении этого слова конечно не был.
2) Культ личности конечно он создал не сам, а его окружение. Такое было время. Посмотрите на руководителей других стран в то время ( Гитлер, Муссолини, Франко, Мао, Тито ) - там что, не было культа личности?
3) Инсульт, неоказание медицинской возможно даже отравление. Темная страница истории.
4) По величию, вкладу в историю , переменам в стране - несомненно Сталин вошёл в историю нашей страны. Принял страну с сохой, оставил с атомной бомбой. Основным делом Сталина стало уничтожение фашизма.
5) Во времени жизни Сталина произошло две мировые и Гражданская войны. Две революции. Время было тревожным. Конечно Сталин обладал и положительными и отрицательными качествами, но о человеке нужно судить по его делам. А они говорят сами за себя. СССР был ведущей мировой державой, победившей фашизм.