Охарактерезуйте діяльність данило галицького? чим уславився данило галицький? як увічнено пам'ять данила галицького?

Внутрішня політика Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм) — місце поховання

Вів боротьбу з феодальними міжусобицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та Чернігово-Сіверського і Київського князів не допустити зміцнення влади Данила Романовича і брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.

Винятково здібний правитель; об'єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, створивши важко озброєну піхоту з селян, приборкав боярство.

Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму.

Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну православну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила.

1264 року король занедужав і помер у Холмі, де був похований у церкві святої Богородиці, яку збудували за його життя. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломоні».

Зміцнення великокняжої влади у Волинсько-Галицкому князівстві за часів Данила було тимчасовим явищем. За правління його наступників відновилися тенденції до феодальної роздрібленості, які провокувала боярська верхівка.

Галицько-Волинська держава, проіснувавши понад століття, поширила свою владу на більшість земель нинішньої України. Грушевський вважав це державне утворення найбезпосереднішим спадкоємцем Київської Русі. Своїм успіхам і життєздатності воно завдячувало видатній особистості короля Данила. Після падіння ГВК правонаступниками Київської Русі заявили себе Велике князівство Литовське, а потім і Московська держава.

Тиберий Гракх выдвинул проект масштабной аграрной реформы.
Он предлагал ограничить количество общественной земли, находившейся в пользовании крупнейших арендаторов. Излишки земли были бы возвращены в государственную собственность и разделены между беднейшими крестьянами. Таким образом Тиберий предлагал поддержать социальную базу римской армии и ограничить обнищание населения.
В начале 133 года до н. э.Тиберий добился того, что закон был утверждён, несмотря на сопротивление многочисленных оппонентов. Он организовал и возглавил комиссию по перераспределению земли.

Перенапряжение сил страны в годы петровских преобразований, разрушение традиций, насильственные методы реформирования вызывали неоднозначное отношение различных кругов русского общества к петровскому наследию и создавали условия для политической нестабильности.

С 1725 г. после смерти Петра I и до прихода в власти в 1762 г. Екатерины II на престоле сменилось шесть монархов и множество политических сил, стоящих за ними. Эта смена не всегда проходила мирным и законным путем, вот почему данный период В.О. Ключевский не совсем точно, но образно и метко назвал "эпохой дворцовых переворотов"