Охарактеризуйте політичний устрій русі

Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія. Носієм монаршої влади був великий київський князь. У його компетенції перебували: охорона кордонів, керівництво військовими походами, збір данини, судочинство щодо васалів, дружинників, вищих посадових осіб, військово-дипломатична діяльність, будівництво шляхів, охорона торговельних шляхів, придушення заколотів, поширення християнства, забезпечення духовенства, скликання княжих з'їздів, призначення на вищі посади, видання уставів, уставних грамот та інших законодавчих актів. У військовій сфері великий князь спирався на тисяцьких, соцьких, десяцьких, які, крім командування гарнізонами, виконували ще й адміністративні функції. У цивільній сфері княжу владу на місцях здійснювали посадники, волостелі, тіуни, мечники, сотники, вірники, ключники, діцькі, отроки, ябедники, які, крім адміністративного управління, виконували ще й окремі військові функції. Великого князя оточували "думці" — члени княжої ради з числа княжих мужів (великих бояр). У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Долю Русі вирішував тоді не великий князь, а група найвпливовіших місцевих князів. Загальнодержавні рішення ухвалювали на князівських зібраннях ("снемах"). Систему влади складали князь, боярська рада та народне віче.

1. культ личности Сталина
2.пропаганда, митинги, собрания выступления газеты, журналы, радио 1 текст весь - пример 4 текст в литературном творчестве и искусстве 5 текст со слов СКОЛЬКО до слов фото
3. В середине 20 годов начал складываться, а как написано в вопросе 2.
4. ОТвет в тексте 5:"  Но партийная
печать и ЦК не возражают против прославления, значит партия, одобряет. А действия
партии неоспоримы. Она не может ошибаться. Прочь сомнения."
 А Сталин, думаю не возражал, любому человеку была бы приятна такая слава, известность и ЛЮБОВЬ миллионов людей.

1. О культе личности И. В. Сталина.

2. Восхваление, прославление: в СМИ, в партийных печатных изданиях, - широкое торжественное празднование дня рождение вождя по всей стране; присвоение именем Сталина: электростанции, денежного фонда для детей; песни, скульптуры, картины, фото о вожде.

3. Культ своей личности Сталин предпринял после смерти В. И. Ленина в 1924 г., произнеся на траурном собрании речь, дав понять что является его единственным любимым учеником и переемником.
Культ личности Сталина продолжился вплоть до его смерти 1953 г.

4. Партийная печать и Центральный коммитет партии не возражали против прославления - одобряет.
Поначалу Сталин к своему восхвалению относился, как к ступеньке к удалению оппонентов из рядов партии. В дальнейшем, уверовав в собственную исключительность сделал не мало ошибок.