Написать эссе на тему: "уникальность человеческой природы" 75

Итоги в целом законодательная деятельность второй думы в течение 102 дней, как и в случае с первой государственной думой, носила следы политической конфронтации с властью. в парламент было внесено 287 правительственных законопроектов (в том числе бюджет на 1907 г. , законопроект о реформе местного суда, ответственности чиновников, аграрной реформе и др.) . дума одобрила только 20 законопроектов. из них лишь три получили силу закона (об установлении контингента новобранцев и два проекта пострадавшим от неурожая) .

після розгрому карфагена і встановлення панування римлян в середземномор’ї в історії мореплавання настав тривала перерва. лише через багато століть була відкрита нова сторінка в літописі морських подорожей, і зробили це народи, що населяли  узбережжя скандинавії та ютландского півострова. суворі природні умови мимоволі змушували скандинавів освоювати морська справа. у морі вони добували рибу і звіра. по морю пролягали найзручніші дороги, що зв’язували не тільки далеко відстояли один від одного області, а й сусідні фіорди. дорога ж по гористим і пустельним стежках через розділяли їх хребти був небезпечніше і тривалі плавання по морю. обмеженість придатних для землеробства і скотарства земель і часті недороди змушували скандинавів шукати нові землі, вести жваву торгівлю з сусі.

при розкопках курганів у південній норвегії і данії були виявлені кістяки древніх кораблів, носи яких були звернені на південь, у бік моря. судно з гокстаде (норвегія) вразило кораблів досконалістю конструкції: потужний глибокий кіль, щогла для вітрила і 16 пар 6 -метрових весел (крім великої рульового весла). таке оснащення дозволяла легко керувати кораблем і надавала йому більшу маневреність. суду вікінгів могли рухатися як за вітром, так і проти нього. їх борту були зшиті з гнучких, звужується до носа і кормі дерев’яних планок, пов’язаних разом шпангоутом. довжина суден, на яких вікінги здійснювали далекі походи, досягала 20-25 м. завдяки дрібній осаді на них можна було не тільки здійснювати морські плавання, але і підніматися вгору за течією неглибоких річок. кіль судна робили зі стовбура одного дерева, тому максимальна довжина кораблів не перевищувала 30 м. однак і таке судно з 20 і більше парами веслярів могло прийняти на борт великий загін воїнів або кілька сімей переселенців з майном і худобою.

на рубежі viii і ix ст. норвежці стали освоювати й заселяти острови в північно-східній атлантиці – шетландские, оркнейські, гебридские, фарерські, де кліматичні умови сприяли землеробству і вівчарства.

норвезькі мореплавці неодноразово висаджувалися на берегах обширного острова, названого ними спочатку країною снігів, а потім країною льодів, – ісландії. і хоча тут вже мешкали ірландці (в основному пустельники), великих поселень до вікінгів, однак, не було. природні умови в ісландії для норвежців були звичними, і в останній чверті ix ст. вони почали переселятися сюди разом з сім’ями і іми тваринами. норвезька знати займала землі вздовж узбережжя острова, де були кращі пасовища та стоянки для кораблів.

скандинави в ту епоху були язичниками і не мали писемності. тому про свої походи вони розповідали в сагах – усних переказах. скальди не тільки оспівали героїку тієї епохи, по і відобразили справжні історичні події, звичаї та побут своїх сучасників. вигадники саг були професійними літераторами, проте уміння їх складати цінувалося не менше, аніж подвиги хороброго воїна. тому нерідко ставали знатні вікінги і навіть деякі з їхніх ватажків – конунги.