Нужно эссе на тему: значение битвы за москву во второй мировой войне

Битва за Москву (1941-1942 гг.)

Наступление на Москву было предпринято в конце сентября, после того, как силы вермахта смогли сломить сопротивление частей Красной Армии под Смоленском. В этом наступлении было задействовано более половины сил фашистов, находившихся на советско-германской границе.

Задачей группы «Центр» стало осуществление плана «Тайфун». В результате немцы смогли глубоко вклиниться в тыл советских войск и окружить четыре армии под Вязьмой и две – под Брянском. Тогда в фашистский плен попали более 660 тыс. советских солдат.

У Красной Армии отсутствовали резервы за линией фронта. Только героическое сопротивление советских войск позволило сковать силы 28 немецких дивизий. Вырваться из окружения удалось очень малой части солдат. Но, это дало время на то, чтобы организовать оборону Москвы. В итоге германским войскам удалось подойти к столице на расстояние 20-30 км.

К началу декабря 1941 года фашисты заняли Химки перейдя канал Москва – Волга. На востоке войска вермахта перешли Нару и вышли к Кашире. Решение об эвакуации предприятий и правительственных учреждений было принято ГКО еще 8 октября. Город перешел на осадное положение. В октябре в Москву были переброшены войска из глубины страны. Ориентируясь на полученную от разведки информацию о том, что Япония не желает вступать в войну с СССР, руководство решилось на переброску войск с Дальнего Востока.

В этот сложнейший момент главнокомандующим западным фронтом назначен Жуков Г.К. К концу ноября 1941 года немцам удалось взять Клин. И на этом их дальнейшее продвижение, наконец, было остановлено. Передовые германские части утратили пробивную в силу того, что фронт растянулся. А начавшиеся холода стали причиной частых отказов техники. К ведению боевых действий в столь сложных погодных условиях личный состав вермахта был не готов. Огромной силы психологическое давление было оказано на немецких солдат и героизмом людей, защищающих свою Родину. Эти два фактора привели к падению боевого духа германских войск, что стало серьезным просчетом немецкого руководства.

Положение Красной Армии оставалось крайне тяжелым. Но, несмотря на это, на Красной площади 7 ноября 1941 года состоялся военный парад, на котором с патриотической речью выступил Сталин. Войска с Красной Площади шли прямо на передовую. Парад произвел огромное впечатление на граждан СССР.

Фраза, произнесенная политруком В. Клочковым: «Велика Россия, а отступать некуда – позади - Москва» стала настоящим девизом обороны. Красноармейцы изматывали нападающих оборонительными сражениями.

За это время удалось сформировать три новых армии. Они предназначались для нанесения удара по немецким войскам в тот момент, когда они будут максимально измотаны. После этого по предложению Жукова планировался переход в контрнаступление. Основной задачей, поставленной перед советскими войсками, стало устранение угрозы захвата Москвы. Для ее выполнения требовалось разбить ударные группировки армии «Центр». Вот краткое содержание запланированной советским руководством операции.

Битва за Москву 1941-1942 гг. началась в ночь с 5 декабря на 6-е. По всему фронту предпринято мощное контрнаступление. Начало битвы под Москвой и активного наступления советских войск стало неожиданностью для фашистов. В итоге враг был отброшен на 120 – 150 км. от столицы. В декабре освобождены Тверь и Калуга. Но, важнейшее значение битвы под Москвой заключается в опровержении мифа о непобедимости войск вермахта. Войска фашистов впервые понесли серьезные потери.

Итоги битвы под Москвой вдохновили советских солдат и весь народ СССР. Стоит отметить, что эта битва имела огромное значение не только для хода Великой Отечественной, но и Второй Мировой войны. Имена героев битвы за Москву помнят и сегодня. Это Зоя Космодемьянская, Виктор Талалихин, Тимофей Лаврищев, Василий Клочков и многие другие.

Юлій Цезар був дуже сильним лідером, який мав великий вплив на Римську імперію. Він був одним із найвпливовіших лідерів античного світу. Цезар правив як фізичною, так і розумовою силою. Його дивовижні знання в багатьох сферах, включаючи військову стратегію та політику, - це те, що дозволило йому бути чудовим лідером. Цезар був дивовижним письменником, його промови та брошури дозволяли йому висловлювати свої погляди та контролювати погляди інших на нього. Його любили римські жителі. Його особистість у поєднанні з його неймовірними знаннями та великою військовою стратегією дала можливість йому керувати Римською імперією та дозволяти їй сильно процвітати.

За свого правління Цезар значно розширив область Римської імперії. Цезар був досвідченим у багатьох областях. Але як військовий полководець він був неперевершеним. До 58 р. до н.е. він захопив усю Галію.

Цезарю вдалося повністю змінити долю Риму. Його особистість, знання та військовий геній дозволили йому бути дивовижним лідером. Те, що колись називалося республікою, яка розпадається, перетворювалося на дуже сильну та потужну імперію. Рим більше ніколи не був таким самим.

Як зазначалося вище, однією з головних ролей Юлія Цезаря була роль військового генерала. Він прославився всім римлянам, написавши про свої військові подвиги. Він записував казки про свої битви та своїх ворогів, і ці казки читали по всьому Риму та його сільській місцевості. Його листи були відправлені назад до Риму, щоб повідомити керівництву про його прогрес, але його листи масово і це допомагало забезпечити його популярність серед людей.

Бувши губернатором деяких північних провінцій, він вирішив використовувати свої чотири легіони, щоб заволодіти більшою кількістю землі в ім'я Риму. Він розширив Рим на більшу  частину сучасної Франції, Німеччини та Іспанії. Він переміг багато племен цих регіонів, оскільки вони були погано підготовлені, і ними легко маневрували добре дисципліновані та навчені римські легіони. До 52 р. до н. е. Цезар завоював всю Галлію, яка є сучасною Францією. Галія була землею багатьох різних племен.  

Головне значення його військових походів стало перетворення Риму із республіки у могутню імперію, в склад якої входила велика кількість територій, які заселяли різні народи. Тим самим створюючи унікальний образ країни: багатогранної в культурному аспекті та багатої в економічному.

Юлій Цезар був дуже сильним лідером, який мав великий вплив на Римську імперію. Він був одним із найвпливовіших лідерів античного світу. Цезар правив як фізичною, так і розумовою силою. Його дивовижні знання в багатьох сферах, включаючи військову стратегію та політику, - це те, що дозволило йому бути чудовим лідером. Цезар був дивовижним письменником, його промови та брошури дозволяли йому висловлювати свої погляди та контролювати погляди інших на нього. Його любили римські жителі. Його особистість у поєднанні з його неймовірними знаннями та великою військовою стратегією дала можливість йому керувати Римською імперією та дозволяти їй сильно процвітати.

За свого правління Цезар значно розширив область Римської імперії. Цезар був досвідченим у багатьох областях. Але як військовий полководець він був неперевершеним. До 58 р. до н.е. він захопив усю Галію.

Цезарю вдалося повністю змінити долю Риму. Його особистість, знання та військовий геній дозволили йому бути дивовижним лідером. Те, що колись називалося республікою, яка розпадається, перетворювалося на дуже сильну та потужну імперію. Рим більше ніколи не був таким самим.

Як зазначалося вище, однією з головних ролей Юлія Цезаря була роль військового генерала. Він прославився всім римлянам, написавши про свої військові подвиги. Він записував казки про свої битви та своїх ворогів, і ці казки читали по всьому Риму та його сільській місцевості. Його листи були відправлені назад до Риму, щоб повідомити керівництву про його прогрес, але його листи масово і це допомагало забезпечити його популярність серед людей.

Бувши губернатором деяких північних провінцій, він вирішив використовувати свої чотири легіони, щоб заволодіти більшою кількістю землі в ім'я Риму. Він розширив Рим на більшу  частину сучасної Франції, Німеччини та Іспанії. Він переміг багато племен цих регіонів, оскільки вони були погано підготовлені, і ними легко маневрували добре дисципліновані та навчені римські легіони. До 52 р. до н. е. Цезар завоював всю Галлію, яка є сучасною Францією. Галія була землею багатьох різних племен.  

Головне значення його військових походів стало перетворення Риму із республіки у могутню імперію, в склад якої входила велика кількість територій, які заселяли різні народи. Тим самим створюючи унікальний образ країни: багатогранної в культурному аспекті та багатої в економічному.