18 ! расположите в хронологическом порядке следущие события новой . запишите в таблицу ответ в виде последовательности цифр выбранных элементов. 1) создание третьей республики во франции 2) запрет рабства в сша 3) "панамский скандал" 4) принятие имперской конституции в германии

1)1870
2) 1863
3)1880
4)1871
И получает, что 2, 1, 4, 3

Патриарх Филарет - в миру Фёдор Романов, был знатным боярином, родственником одной из жён Ивана Грозного. Был одним из претендентов на престол, чтобы положить конец его претензиям, его постригли в монахи, после чего он стал делать карьеру в церкви. В конце концов все же принял деятельное участие в управлении Россией через своего сына Михаила Романова, который всё же стал царем.

Он занял наивысшую ступень церковной иерархии, и это позволило ему обладать достаточным влиянием, чтобы продвинуть своего сына на престол. После этого он долгое время пробыл важнейшим его советником и соправителем, и сделал многое для укрепления России после Смутного времени.

яскравою сторінкою середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095  р. папа римський уран  іі у  клермоні  закликав християн звільнити гроб господній. у святу землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. в результаті першого хрестового походу в палестині постали чотири держави хрестоносців. загалом відбулося вісім походів. проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. у 1291  р. пала остання фортеця хрестоносців у палестині.

хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. які стали вагомими чинниками середньовічної історії.

у хііі  ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. різні єретичні вчення швидко ширилися європою. для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.

хіv  ст. стало кризовим для католицької церкви.    папи римські втрачають свою колишню могутність. навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (авіньйонське  полонення). остаточно могутність пап підірвала велика схизма.

розбрат у церкві примусив задуматися. чи правильним шляхом йшло суспільство до бога. знову спалахнув рух єретиків. найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у чехії і був пов`язаний з вченням яна гуса. хоча рух вдалося приборкати, негаразди католицької церкви на цьому не скінчилися. але то вже інша історія.

культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.

перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «каролінгського відродження» (період правління карла великого).

у наступні два століття (іх-х  ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані бог, всесвіт і людина. вершиною середньовічної схоластики стала діяльність  фоми аквінського  (1225 – 1274).

освічених людей у середні віки було відносно небагато. піднесення європи, що почалось у x  ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. освіта почала виходити за межі монастирів. починаючи з xi  ст. в європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. у них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, ію. остання містила ію, астрологію, музику. перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.

зосередженість у середні віки на вивченні лише святого письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. так у середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.

у середні віки була багатою літературна творчість. вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.

у середні віки книги були рідкістю. вони були дорогими і переписувалися від руки. але наприкінці середніх віків сталася справжня революція. завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445  р.)  йоганом  гутенбергом  книга стала доступної для більш широкого круга людей.

xi – xv  ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний.  перший стиль — романський — панував у xi – xii  ст., другий — готичний — у xii – xv  ст. ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.

у хіv-хv  ст. почалася епоха відродження. батьківщиною її в силу історичних обставин стала італія. в основі культури відродження був гуманізм. на той час під гуманізмом розумілося все те, що є зрозуміти і вивчити людину. культура відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. людина була поставлена у центрі  світотворення.

  прочтай   поймешь