Характерной чертой сюрреализма в искусстве было:

Сновидческие образы, натуралистичность изображения.

Урядами Національних фронтів у країнах Східної та Південно-Східної Європи у 1945—1947 роках проводилися схожі реформи, а сааме:

1)  Законодавча реформа: введення загального виборчого права і багатопартійності;

2)  Реформа у сільському господарстві чи аграрна реформа. Проведення ліквідації великих землеволодінь та заборона їх.  

3) Ще однією реформою в економічній сфері стала націоналізації власності, яка належала фашистам та колабораціоністам.

4) Проводилася приватизація державної власності на користь дрібних виробників, заохочувалось створення та розвитку власного бізнесу. Фактично, створювалися демократичні ринкові структури.  

Першопочатково, реформи проводилися для ліквідації тоталітарного режиму. У висновку, він просто був модифікований. Введення демократичних цінностей у реальність, на думку правління, зробило би режим більш привабливим для народу. Але, коли разом із цими демократичними мотивами постали більш серйозні питання, як політичні права громадянина, право на економічну свободу і так далі, то ці реформи почали просто і категорично згортати. Попри декларацію плюралізму та багатопартійності, комуністи боялися втратити монополію своєї влади. З цього можна зробити єдиний висновок – соціалізм не піддається реформуванню.  

1) Князь обязан был подчиняться новгородским законам.

2) АРХИТЕКТУРА

К особенностям можно отнести то, что заказчиками строительства храмов являлись не князья, а бояре, купцы, ремесленники. Отсюда выработался некоторый практицизм: храмы небольшие, одноглавые, одноапсидные. И они являлись не только культовыми постройками, но и хранилищами (в первую очередь от пожаров) различных ценностей (ведь, гражданская архитектура этого периода была деревянной) .

Другая особенность - местный строительный материал. Храмы этого периода возводились в смешанной технике кладки (сочетание кирпича и природного материала - известняка) . Новгородский известняк - рыхлый, неподдающийся резьбе, поэтому в качестве декора использовался орнамент и изображения крестов, выполненные из кирпича.

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОЕ ИСКУССТВО

Город был крупнейшим торговым центром, контактировавшим не только с другими русскими городами, но и многими странами Европы, а также странами Востока. Это явилось причиной того, что в Новгороде процветали различные ремесла, а значит, было немало первоклассных мастеров.

Глобальное значение на развитие новгородской культуры оказало то, что город не был завоеван татаро-монголами, не подвергся опустошительному разорению, как другие русские города. Разумеется, иго повлияло на развитие экономики и культуры Новгорода. Здесь, например, на протяжении 60-ти лет не велось каменное строительство. И именно с Новгорода началось постепенное возрождение русской культуры (с конца XIII в.) . Город сохранил и свою книжную культуру, здесь не прекращалось вестись летописание.

Объяснение: