Вкаком году был создан верховный тайный совет?

Правопис «Русалки Дністрової» - перша Фонетична система правопису для української мови на основі адаптованої кирилиці. Альманах «Русалка Днѣстровая» був виданий в 1837 році в місті Пешт Маркіян Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацький ( «Руська трійця»). Використання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові М.Шашкевича бажанням надати «теперѣшному мовних справжнє обличчя; по-для-того трималися ся правила: "пиши як чуєш, а читай як бачиш" ».

зміст

Орфографічні особливості Править

НЕ вживається ь в кінці слова і як розділові знак (при необхідності замінюється апострофом)

звук [ɪ] (з Етимологічно і, и) передається літерою і;

[О] після м'яких приголосних передається як ьо [jо] - як йому;

збережено етимологічне вживання літери ять, читане, відповідно до галицької церковнославянское традицією, як [і] (після голосних - [jі])

звук [і] з Етимологічний в и е передається літерою і;

введена буква є (церковнославянское якірне е) для йотованого е;

Введено літери ў для фонеми в в слабкій позиції, Я для звуку [ʤ].

Правопис «Русалки Дністрової» не прищепилося в Галичині, але послужило основою для пізніх систем українського фонетичного письма і, в кінцевому рахунку, сучасної української орфографії.

Приклад тексту Править

Народ Русский Оден з головних поколѣнь Славяньскіх, в середінѣ між ними, роскладаеся по хлѣбородніх окресностьох із зовні гір Бескидських за Дон. Він найширший задержеў в своѣх поведѣнках, пѣсньох, обрядах, казках, пріслівйох все, що обсягу передвѣцькі дѣди спадщиною залишили; а коли другіѣ племена Славлян тяглими загонами сильних чужоплеменніків сумний бували, і чясто пітомна влада рѣками крові теряніх чяд пересякала, коли на послѣдок схилили в'язі під кайдани залѣзні і залишилися самостоянства, Русь заступлена була Бескидами, що ся на низу ланці пов'язали, і оповитий густим і великими рѣками, що як сестріцѣ почѣпляли-ся за руки ...

Объяснение:

на территории Казахстана именно партии «Уш-Жуз» и «Алаш» представляли на тот период некий «камень преткновения» для большевистского руководства в стремлении реализовать свои планы захвата власти.

Алаш» и «Уш-Жуз» могли быть восприняты большевиками как политические пар­тии западноевропейского образца, хотя программные установки первых затрагивали в той или иной мере вопросы вероисповедания и национальные проблемы, но резко отличались от поставленных це­лей многовариантных течений и политических сил Туркестана, где возобладали пантюркизм и пан­исламизм