Що завадило ярославу мудрому сісти на стіл великого князя київського відразу після смерті батька?

Причин розпаду було дуже багато, проте якщо все спростити, то можна прийти до висновку, що СРСР розпався через джинсів, жуйки і кока-коли. Занадто багато було «заборонених плодів», які на ділі виявилися пустушкою.

Потрібна була ідея для народу. Необхідно було придумати альтернативу «американської мрії», яка дражнила з-за океану радянських громадян. У 30-і рр., Коли жителі СРСР вірили в ідеали комунізму, країна з аграрної перетворилася на промислову за рекордно короткі терміни. У 40-і рр. не без віри в праве діло СРСР здолав ворога, який по військової потужності на той момент був сильнішим. У 50-і рр. люди готові були заради загального блага піднімати цілину на голому ентузіазмі. У 60-і рр. Радянський Союз першим відправив людини в космос. Радянські люди підкорювали гірські вершини, здійснювали наукові відкриття, били світові рекорди. Все це відбувалося в чому через віру в світле майбутнє і заради блага свого народу.

Джерело: http://yakkaks.ru/kultura-i-suspilstvo/18206-chi-mozhna-bulo-uniknuti-rozpadu-srsr.html

В зависимости от крестьянки, общественницы, служащей разные были идеалы и разные нормы женственности. Но в целом на уровне икон политических это – новая пролетарка, женщина, которая завязывает платок не под подбородком, а на затылке, то есть по-новому. Это и постерах, и в марках, в визуальных образах проявлялось: красная косынка, повязанная сзади, - символ освобождения. Как правило, это женщина молодая или изображаемая такой, в фертильном, так сказать, возрасте, сначала не в окружении детей. Это самостоятельная некая женщина.  

И здесь есть очень интересный момент. Хотя во многом женщина считалась соратницей мужчины, как главного пролетария (неслучайно и у Мухиной в концепции мужчина-пролетарий держит молот, держит серп крестьянка – это вторично по отношению к пролетариату, движущей силе), но сами женщины во многом восприняли свою новую роль, свое новое положение в обществе, что «мы участвуем в производстве, мы значимы». Открылось столько возможностей не сидеть дома, а участвовать в общественной жизни, в политике, в жизни той же партии, что они это стали воспринимать как не то, что им было даровано на неких условиях, а как собственное право.