…отличны видом от всех иных людей, имея щеки выпуклые и надутые, глаза едва приметные, ноги маленькие; большей частью ростом не высоки и худы; лицом смуглы и рябы. они бреют волосы за ушами и спереди на лбу, отпуская усы, бороду и длинные косы сзади… мужчины и женщины носят кафтаны парчовые, шелковые, и клееношные или шубы навыворот (получая ткани из персии, а меха из россии, болгарии, земли мордовской, башкирии) и какие-то странные высокие шапки. живут в шатрах, сплетенных из прутьев и покрытых войлоками; вверху делается отверстие, через которое входит свет и выходит дым: ибо у них всегда пылает огонь в ставке… вопрос: о чём говорится в выше строках сочинения папского легата xiii в. плано карпини?

починаючи з 1474 p., коли татари пограбували кам'янець, дунаєвець, галич і захопили 40 тисяч полонених, європейські та вітчизняні  літописи  й хроніки були наповнені повідомленнями про безкінечні бідування і грабунки, що приносили турки і татари в україну. у 1482 р. кримський хан з намови московського великого князя івана третього з великою ордою дійшов до києва, що був суперником москви, і «град взяв і огнем сожже. полону безчисленно взя, а землю києвську учинила пусту».

турки і татари вихором налітали на українські села і міста,  палили  їх, старих людей вбивали, а дітей, жінок і чоловіків забирали в полон - ясир. у 1498 р. з  галичини  і  поділля  вони забрали 100 тисяч людей. весь південь україни вони прагнули перетворити у «дике поле».

, грабіжники зв'язували захоплених  арканом  за шию та руки і під удари та посвист нагайок гнали до криму. полонили перш за все молодих селян, а також ремісників, купців. на кордоні ханства ясир ділили - розлучали рідних, б'ючи сильних і вбиваючи тих, котрі ослабли.

страхіття татарської навали стали особливістю життя україни, що потерпала від них протягом чотирьох століть. польсько-литовські урядовці, які володіли українськими землями, не захищали їх від татар, a інколи й продавали цілі округи для пограбування. це змушувало місцеве населення озброюватися та організовувати самооборону і розвідку. по всій україні на високих місцях були встановлені стрімкі вежі із смоляними діжками. у разі небезпеки смолу на вежах запалювали, і великі території відразу дізналися про прихід татар. попередження надавало змогу населенню міст і сіл вчасно організовувати самооборону

Объяснение:

У монографії досліджуються витоки московської концепції Переяславської Ради 1654 року. Зроблена спроба вписати генезу вказаної

концепції в контекст експансіоністських стратегій Московії XIV -

першої половини XVII, які у свою чергу розглядаються на тлі східноєвропейських аналогів. При цьому відфільтровується образ Московії

в світобаченні українського козацтва в XVI - середині XVII ст., з’ясовуються особливості московської політики Богдана Хмельницького

1648-1653 років.

Для науковців, викладачів вузів, студентів, усіх, хто цікавиться