Чем и почему различались правительственная политика в польше и финляндии кратко но понятно

Несмотря на то, что исходные данные у Польши и Финляндии были одинаковые – обе автономные провинции Российской империи – правительственная политика в корне отличалась.

В Польше были антиправительственные тенденции касаемо независимости. На этой почве возникали волнения. Поэтому Правительство действовало жестко в отношении Польши, например, был введен полицейский режим – все сферы общественной жизни контролировала полиция.

Финляндия имела свой законодательный орган, полицию, суды. Поэтому Правительство не вмешивалось, а лишь размещало флот и войска (для Швеции).

Можно заметить некоторое послабление в отношении Финляндии, ведь финны не должны даже служить в армии, хотя поляки тоже, но по другим соображениям.

1. Развивающаяся аграрно-индустриальная страна с развитой промышленностью, входит в десятку стран по объёму ВВП. За годы независимого развития Индия проделала огромный путь в экономике.

2. Религия в Индии. В Индии 80 % населения исповедуют индуизм. Вторая распространённая религия — это ислам около 13 % последователей. В Индии зародились и существуют буддизм, джайнизм и сикхизм. 2 % населения исповедуют христианство. С Индией также связаны иудаизм и зороастризм, в стране эти религии имеют по несколько десятков тысяч последователей.

3. Так, применительно в Античности такой единицей можно считать полис, современный Западу  капитал ,или владеющий им социальный индивид, для исламской цивилизации  племя, японской  клан и т.д. Для Индии с древнейших времён.

4. Колониальная Индия имела двухуровневую систему управления. На нижнем уровне была предоставлена свобода действий местным феодалам , раджам, а на верхнем уровне управляли британские губернаторы. Сначала  губернаторы были сотрудниками частной Ост-Индской компании и  затем в 1874 году компания была упразднена и заменена государственным наместничеством.

Объяснение:

Найбільший розквіт Київської Русі було під час правління великого князя Київського з династії Рюриковичів – Ярослава Володимировича, більш відомого як Ярослав Мудрий.
Свою успішну зовнішню політику Ярослав Мудрий  ґрунтував не тільки на застосуванні збройних сил та зброї, а на дипломатичній діяльності. Вона, в свою чергу, міцно спиралась на династичні родинні зв’язки та шлюби – його діти та близькі родичі вступали в шлюб з першими особами (правителями) інших країн.

Так, наприклад, довга трирічна війна Київської Русі з Візантією завершилася примиренням та шлюбом сина Ярослава Володимировича  Всеволода з донькою імператора візантійського Костянтина ІХ Мономаха – Анастасією. Пізніше їхній син, онук Ярослава, Володимир Всеволодович, успадкує від візантійського діда своє прізвисько Мономах. Що стосується самої особистості Ярослава, то він мав шлюб з донькою шведського короля . Син норвезького короля на ім’я Гарольд Сміливий одружився з донькою Ярослава Єлизаветою. Інша дочка мудрого правителя, Анастасія Ярославна, стала дружиною угорського короля Андріана І. Освічена та талановита донька  Анна вийшла заміж за французького короля  Генріха І та після його смерті деякий час мудро управляла країною.

Польський король Казимир І Відновлювач також мав родинні зв’язки з Ярославом Мудрим – він був одружений на сестрі київського князя – Марії-Доброгніві. Династичні стосунки правитель Київської Русі  мав також і з Німеччиною.

Давньоруська державність зробила великий крок вперед за часів Ярослава, знаходилась на вершині свого розквіту. Завершилося державне будівництво, зміцніла структура держави, посилилась її військова міць. Русь отримала письмове законодавство, досягла значних успіхів у зовнішній політиці.