Колонии в древней греции определение

Масштабное расселение древних греков по берегам Средиземного и Чёрного морей на протяжении трёх веков с середины VIII века до н. э

Вот. Кратко
Война началась из-за того, что Рим захотел завладеть островом Сицилия, но ему помешал богатейший город в Северной Африке - Карфаген. Было две очень длительные войны. К концу второй войны, в 202 году до нашей эры, близ города Зама, произошла последняя битва Карфагена с Римом. Армия Ганнибала, молодого и талантливого карфагенского полководца была разбита. Это было единственное сражение, проигранное великим полководцем. По мирному договору Карфаген лишился всех владений за пределами Африки, обязался выдать Риму военный флот, боевых слонов и заплатить большую сумму денег. Могущество самого опасного соперника Рима было сломлено. Рим стал хозяином в Западном Средиземноморье.

До релігії та церкви тителі здебільшого ставилися байдуже, а то й вороже. Богословські проблеми їх більше не цікавили. Вони гадали, що світотворення було чи деїстичним (Бог створив світ і потому вже не втручався в історію людства), чи атеїстичним (повне заперечення існування Бога).

Відповіддю церкви на ці нові умонастрої стало переконання, що повинна домінувати переконаність у вірі, а не формальне виконання церковних правил. Проте церква вже не могла гідно відповісти на критику тителів, бо релігійне піднесення XVII ст. вичерпалося.

З падінням авторитету церкви її багатства і привілеї стали об'єктом домагань з боку держави. Відкривалися світські школи. Папі Римському навіть довелося розпустити орден єзуїтів (згодом його відновили). У більшості країн припинилися суди інквізиції.