Через какие реки шел путь из варяг в греки

Путь из Варяг в Греки проходил через реку Неву, Волхов,  Ловать, Кунья,
Серёжа, Торота, Западная Двина, Каспли, Днепр

Великий водный путь из варяг в греки, по которому шла главнейшая торговля между племенами, жившими по Балтийскому морю, то есть варягами, с далеким Царьградом, шел от Балтийского моря через реку Неву в озеро Ладожское, или Нево, по реке Волхову на озеро Ильмень, а оттуда вверх по реке Ловати до ее верховьев в Волковском лесу; здесь суда перетаскивались по сухому пути волоком в верховья Днепра и спускались по нему в Черное море. 

Великий путь из Скандинавии в Византию и обратно был в Европе наиболее важным вплоть до XII века, когда европейская торговля между югом и севером переместилась на запад. Путь этот не только соединял Скандинавию с Византией, но и имел ответвления, наиболее значительным из которых был путь на Каспий по Волге. Основная часть всех этих дорог пролегала через земли восточных славян и использовалась ими в первую очередь, но и через земли финно-угорских народов, принимавших участие в торговле, в процессах государственного образования, в военных походах на Византию (недаром в Киеве одним из наиболее известных мест был Чудин двор, то есть подворье купцов племени чудь — предков нынешних эстонцев) . 

Волхов, соединявший Ильмень и Ладожское озеро, был магистральной артерией летописного "пути из варяг в греки", начинавшегося на Неве и завершавшегося в устье Днепра, на берегах Черного моря. На этом пути, на древней береговой возвышенности Ладожского озера, находилась Велеша - племенное святилище словен, посвященное Велесу, божеству, покровителю лесов, скота, богатства и торговли. Близ него не позднее 750 г. возникла древнерусская Ладога (Старая Ладога) - первый порт и крепость на тогдашних рубежах Руси. 

По пути этому шло множество различных товаров: от варягов шло сукно, холст, полотно, медные и железные изделия, олово, свинец и драгоценный янтарь; кроме того, шла в большом количестве соленая сельдь; Русская земля торговала, как и в Геро-дотовы времена, хлебом, дорогими мехами, медом, лесом, салом, скотом, лошадьми и рабами; из Царьграда шли главным образом паволоки, каковым именем назывались греческие шелковые гкани с золотым или без него; паволоки были в большом ходу как в Русской земле, так и у варягов, и всякий человек с достатком непременно шил себе одежду из паволок; затем греки торговали золотом и серебром в различных вещах женского и мужского убора, каковыми были: серьги, запястья, обручи, перстни, запонки, кольца и пуговицы; наконец, из Царьграда же шли тканые и кованные кружева для отделки платья, разного рода южные плоды и вина. 

На этот путь из варяг в греки прибывали и товары из далекой Пермской страны — самоцветные камни и редчайшие меха, а также товары от Капсия, ковры из Вавилона, индийские ткани с причудливейшими узорами, бусы, бисер, пряности и благовония из Аравии.

Відмінність відбудовчих процесів була зумовлена різними:

• пріоритетами і метою,

• стартовими умовами,

 

• шляхами можливостями.

1. Збитки, заподіяні війною Україні, були значно більшими, ніж на Заході.

• Тільки прямі збитки, заподіяні господарству України, становили 285 млрд крб.

• Ця сума в 5 разів перевищувала асигнування УРСР на будівництво нових фабрик, заводів, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС тощо протягом трьох довоєнних п’ятирічок.

• В Україні залишилося лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств, а промислове виробництво становило 26% довоєнного рівня.

 

• Значно меншими, ніж у нашій республіці, були руйнування промислового потенціалу в країнах Заходу.

• Рівень англійської промисловості вже у 1946 р. досяг 90% показників 1937 р.

• Франція вже 1948 р. досягла довоєнного обсягу промислового, а у 1950 р. — сільськогосподарського виробництва.

2. Відбудова в Україні здійснювалася власними силами, без зовнішньої до а західні країни активно використовували асигнування, що надавали США відповідно до «плану Маршалла».

• Західноєвропейські уряди зробили ставку на залучення іноземного, насамперед американського, капіталу. Західні країни згідно з «планом Маршалла» отримали в 1946-1952 рр. 13,3 млрд доларів.

 

• СРСР, а під його тиском ще вісім країн Центральної та Південно-Східної Європи відмовилися від участі у цьому плані.

• СРСР спирався на власні ресурси, використовуючи тяжку, ручну в багатьох випадках, працю українського населення. Широко використовували працю в’язнів сталінських концтаборів.

3. Ігнорувався світовий досвід виходу з кризи.

Західні країни розпочинали відбудову в такій послідовності:

• стабілізація національної валюти;

• відбудова доріг, засобів сполучення і засобів зв’язку;

• розвиток сільського господарства та на його основі харчової промисловості;

• розвиток виробництва предметів першої необхідності;

• розвиток важкої промисловості на основі розвитку науки і прогресивних технологій.

У радянській економіці послідовність, методи і пріоритети

були іншими:

• СРСР розпочинав відбудову з розвитку важкої промисловості, куди спрямували основні кошти і трудові ресурси;

• проводилася сувора економія і накопичення фінансів за рахунок сільського господарства, легкої та харчової промисловості;

 

• задоволення життєвих інтересів трудящих відсувалося на задній план;

• на основі розвитку важкої промисловості держава послідовно проводила політику мілітаризації економіки;

• під час відбудови не брали до уваги екологічних аспектів;

• економіка У країни відбудовувалася не як самостійний замкнений комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи;

• переважала ручна праця;

• кількісні показники переважали над якісними;

• відновлення економіки здійснювалося переважно на екстенсивній основі.

4. У західних країнах процес відбудови відзначався швидшими темпами.

Західні країни довоєнного рівня досягли у 1947-1948 pp. В Україні довоєнного рівня було досягнуто тільки у п’ятій п’ятирічці (1951-1955 pp.).

5. Провідну роль у відбудові в Україні відігравала командна система.

Держава робила ставку на трудовий ентузіазм людей. Широко пропагувався рух передовиків і новаторів, соціалістичні змагання, безплатна ненормована праця. Практикувалися трудові мобілізації робочої сили, примусова праця ув’язнених і військовополонених, праця жінок і підлітків, безплатна праця колгоспників.

6. Широко використовували в Україні репресивно-каральні методи, притаманні тоталітарній системі.

Прикладом може слугувати Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української PCP осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний б життя», виданий 21 лютого 1948 р.

7. У паливно-енергетичному балансі перевага у споживанні надавалася вугіллю, а не нафті й газу, як у країнах Заходу. Надзвичайно високими були енергомісткість і металомісткість виробів, тобто вони вимагали багато затрат енергії та металу.

8. Відбудова України, на відміну від країн Заходу, ігнорувала товарно-грошові ринкові відносини, приватну власність, якість і конкурентоспроможність, принцип матеріальної зацікавленості трудящих і механізми їх економічного стимулювання, співпрацю, та інтеграцію з розвиненими країнами світу.

Объяснение:

1)Пире́й[3][4] (греч. Πειραιεύς[2][5] ή Πειραιάς) — третий по величине[1] город в Греции, на северо-восточном побережье залива Сароникос Эгейского моря. Узел железных дорог Пирей — Афины — Салоники и Пирей — Афины — Коринф — Патры (англ.)рус.. Пирейский порт — главный внешнеторговый порт Греции (через который проходит около 50 % внешнеторговых грузов страны; грузооборот 20 млн т в 2007 году), аванпорт Афин. Крупнейший торговый и промышленный центр Греции. Благодаря интенсивному промышленному и жилищному строительству Пирей сливается с Афинами, входит в состав Больших Афин[6]. Расположен на высоте 2 метра над уровнем моря[1], в 8 километрах к юго-западу от центра Афин. Административный центр одноимённой общины и одноимённой периферийной единицы в периферии Аттика. Население — 163 688 человек по переписи 2011 года[2].

2)Полноправным афинским гражданином мог быть житель Аттики, оба родителя которого имели гражданские права, а его имя было записано в особом списке, ведущемся в демах, низших административных единицах Аттики.

3)Вывозили оливковое масло.

4)Денежный сбор, вид особого налога, взимаемого государственными органами.

"Таможенные пошлины на ввозимые или вывозимые товары"

5)Афины жили в Афинах и переселенцы переселились.

6)В Афинах отношение к рабам было гуманнее и жизнь их более сносной, чем в других государствах.

7)В Афинах улицы похожи друг на друга. Помните же фотографии из записи Виды на