Доклад по теме олимпийские игры в деревне греции

ОЛИМПИЙСКИЕ ИГРЫ ДРЕВНЕЙ ГРЕЦИИ – крупнейшие спортивные соревнования древности. Зародились как часть религиозного культа и проводились с 776 до н.э. по 394 н.э. (всего было проведено 293 Олимпиады) в Олимпии, считавшейся у греков священным местом. От Олимпии произошло и название Игр. Олимпийские игры были значимым для всей Древней Греции событием, выходившим за рамки сугубо спортивного мероприятия. Победа на Олимпиаде считалась чрезвычайно почетной и для атлета, и для полиса, который он представлял.

С 6 в. до н.э. по примеру Олимпийских Игр стали проводиться другие общегреческие соревнования атлетов: Пифийские игры, Истмийские игры и Немейские игры, тоже посвященные различным древнегреческим богам. Но Олимпиады были самыми престижными среди этих состязаний. Олимпийские Игры упоминаются в произведениях Плутарха, Геродота, Пиндара, Лукиана, Павсания, Симонида и др. античных авторов.

В конце 19 в. Олимпийские игры были возрождены по инициативе Пьера де Кубертена.

Если памятник мог говорить

Памятник это статуя чему-то или кому-то и было бы странно слышать его голос. Кто-то бы пугал я, кто-то смеялся, кто-то вспоминал что связано с памятником и грусти, и. д.. Памтяники могли бы рассказать что было раньше (если они стоят для памяти каково то события),шутки. Мы могли с ними говорит, проводить с ними время.

Я думаю, что эта с одной стороны плохо люди все разные и могут очень сильно испугаться, так же у них могла испортиться психика, а кто-то в это время мило разговаривал с памятником

Причины:

1. Гострі соціальні протиріччя: Між залежним селянством, практично повністю закріпаченим і землевласниками; Між бідним і заможним селянством, так як соціальна диференціація торкнулася не тільки місто, але і село, і тільки посилювала соціальну напруженість на селі; Між патрициатом, сконцентрировавшим в своїх руках все місцеве управління і суд, і бюргерством, боролися за володіння політичним впливом у державі. До цієї обставини додавалося національне протиріччя, так як патриціат в основному становили німці, бюргерство – чехи. Соціальні протиріччя в місті між біднотою і заможними шарами городян. Близько 50% населення міст складала біднота, яка прагнула до зміни існуючого порядку, у той час як патриціат і бюргерство виступали за збереження влади над основною масою населення. Представники шляхти боролися між собою за землі і владу. Соціальна диференціація торкнулася і це стан. Виділялася аристократія, Середня шляхта, незаможна і незаможна. Всі верстви населення Чехії були незадоволені церквою, її могутністю і багатством. Крім того, в цей час церква переживала кризу. Поширюється вчене і народне еретичество. 2. Криза церковної ідеології, яка стала причиною виникнення гусизму. Особливу критику викликала продаж індульгенцій (грамот, продаваних монахами, про відпущення гріхів) і аморальність церкви (обжерливість, пияцтво, не дотримання целібату, жадібність священиків) . 3. Політична криза в Чехії в кінці XІV-XVвв. , викликаний ослабленням королівської влади і значне розширення привілеїв шляхти, що не зупинило зростання шляхецької опозиції королю. В результаті її дій в 1400 р. король Вацлав ІV був позбавлений трону. У 1410 р. чеським королем став імператор священної Римської імперії Сигізмунд. Але його не цікавили справи Чеського королівства. 4. Економічна криза в Чехії. Вивезення срібла, що видобувається в Чехії посилював імпорт товарів більш дешевих і якісних, але гальмував розвиток власного ремісничого виробництва і приводив до переважання в економіці зовнішньої торгівлі. Так як гірничою справою і зовнішньою торгівлею займалися німці, це зумовило однобічність торгових зв'язків з німецькими землями і засилля німецьких купців галося також знецінення грошей і посилення експлуатації селян. 5. Ідеологічна обґрунтованість гусизма. У середні віки будь-який соціальний протест вдягався в релігійну форму. У Чехії одним з перших критиків церкви був німецький священик Конрад Вальдгаузер. Він виступив в одному з соборів Праги з критикою аморальності францисканців і домініканців. Його послідовниками були Ян Міліч і Матвій з Янова. Вони доводили необхідність церковної реформи.

Однією з найважливіших ідеологічних передумов виникнення гусизму стало вчення англійського проповідника Джона Вікліфа. Антицерковна опозиція в Чехії посилюється у зв'язку з діяльністю Яна Гуса. Який був прихильником ідей Вікліфа. Отримавши сан священика, Ян Гус став проповідувати у Віфлеємській каплиці чеською мовою, критикуючи церкву за жадібність і експлуатацію підданих. У 1403 р. Ян Гус став ректором Празького університету. Німецькі професори, які складали більшість, домоглися засудження вчення Вікліфа і заборони читати його твори в 1408 р в 1409 р повалений Вацлав ІV підтримав чехов, надавши їм в управлінні університетом 3 голоси проти одного у німців.