Каким образом ограничивал распространение холопства.

Видимо речь идет об Уставе Владимира Мономаха. Этот Устав ограничивал распространение холопства посредством новой кредитной политики. Человек, который брал долг, должен был платить проценты, долг. Но если проценты превышали сумму долга в 1,5 раза, то долг погашался. Кроме того, больше не существовало кредитов под 20% годовых. Такая кредитная политика облегчила участь низшего сословия.

Устав Владимира Мономаха определял категории, в том числе и холопства. Это был только тот человек, который продал себя сам, поступил на службу как тиун, или женился на девушке, принадлежащей холопству, сбежавший закуп. Но должник, который искал деньги на выплату кредита, не превращался в холопа. 

На Балтийском побережье и на севере проживали балтийские (литовцы, латыши) и угро-финские (финны, эстонцы, угры (венгры) , коми, ханты, манси и др. ) племена. Колонизация этих мест была мирной, славяне ужились с местным населением. 

На востоке и юго-востоке ситуация была иной. Там к Русской равнине примыкала Степь. Соседями восточных славян стали степные кочевники - тюрки (алтайская семья народов, тюркская группа) . В те времена, народы, ведущие разный образ жизни - оседлый и кочевой, - постоянно враждовали между собой. Кочевники жили за счёт набегов на оседлое население. И на протяжении почти 1000 лет одним из главных явлений в жизни восточных славян станет борьба с кочевыми народами Степи.
Ну вот так-то :))

Державний устрій Речі Посполитої оформився при королі Генріхові Валуа (1573–1574), який займав польський престол перед тим як стати королем Франції. Таким чином оформився державний устрій — республіка з виборним королем.

Парламентська влада

Найвищим законодавчим органом держави був з'їзд шляхти — сейм або сойм, що обирав короля. В період між сеймами король керував державою разом і за згодою з обраною сеймом Радою резидентів.

Під час ухвалення рішень сеймом існувало право «ліберум вето» — кожний з учасників сейму міг накласти вето на прийняття певного рішення вимовивши слова «Не позвалям» (Не дозволяю). 3 другої половини XV ст. в Польщі усталилася двопалатна структура сейму, що складався з двох палат — сенаторів і послів; остання репрезентувала шляхту — виборців. На елекційних сеймах сенат засідав у великому королівському наметі, що звався шопою, а посли воєводств і земель — на майдані, оточеному ровом, так званому Колі. Присутня на елекції шляхта, участь якої у виборах не обмежувалася, збиралася в окремих наметах, поза Колом. Зокрема, від шляхти правобережних воєводств, враховуючи послів, присутніми на елекції 1632 р. було 186 осіб.

Суб'єкти держави

Велике князівство Литовське зберігало певну автономію у складі Речі Посполитої (мало свої органи адміністративного управління, військо, фінанси, судочинство велося на засадах Литовських статутів).

Під час загострення боротьби магнатських угруповань за владу, феодали Речі Посполитої створювали конфедерації. Відкриті виступи конфедератів проти короля називалися рокошами.