Правление князя владимира крещение руси сложный план порагрофа

Очень надеюсь,что имели ввиду Владимира Красное Солнышко.
Правление:
1) Собрал во едино всех восточных славян и соседние народы.
2) Места племенных князей заняли сыновья Владимира
3) Для обороны от печенегов были построены земленные валы и перевалы
4) В городах посадники князя вершили по общим законам
5) Строительство дорог в разные концы страны(это было выгодно для торговли)
Причины крещения Руси:
Владимир стремился укрепить свою личную власть:"Один Бог на небе,один князь на земле"
Стремление поднять статус Руси на мировой арене.(Христианство переняли у Византии с которой были торговые связи)
Русских послов покорила красота церковной службы.
"Отведавши сладкого,не хотим пробовать горькое"
Последствия:
1)Запрещены дикие языческие обычия((жертвоприношения,кровь,мяса...убить девственницу...(шутка))
2) произошло смягчение нравов
3) бурное развитие культуры.

Соціальна демократія. Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е. Берштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу. Одним із перших розгорнуте обґрунтування соціал-демократичної ідеї здійснив Е. Бернштейн, якого інколи називають батьком сучасної соціал-демократії. Перу цього німецького теоретика належать праці "Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії" (1899), "Чи можливий науковий соціалізм?" (1901), "Класи і класова боротьба" (1904) та багато інших. Теоретична позиція Бернштейна тісно пов'язана з його політичною орієнтацією на реформи.

Объяснение:

  UP

Поліс (фінік. גו, грец. πόλις, лат. civitas) в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.