«операція вісла»: вияв державної політики чи акт національної помсти?

26 августа (7 сентября) 1856 г. в Москве состоялась коронация вступившего на российский престол императора Александра II. Коронация российского императора широко освещалась в русской и зарубежной прессе.

Cтарший сын императора Николая I и императрицы Александры Фёдоровны (дочери прусского короля Фридриха-Вильгельма III) Александр родился 17 (29) апреля 1818 г. в Москве. Наставником будущего государя был русский поэт В. А. Жуковский, военным воспитанием наследника занимался боевой офицер — К. К. Мердер, среди учителей были М. М. Сперанский, министр финансов Е. Ф. Канкрин, советник Министерства иностранных дел Ф. И. Брунов и военный историк и теоретик А. Жомини.

Александр II получил хорошее образование. К девятнадцати годам он владел пятью языками, знал историю, географию, статистику, математику, естествознание, логику и философию. Военные науки преподавались ему и теоретически, и практически (во время лагерных сборов). Образование наследника престола завершилось поездкой по европейским государствам, во время которой он познакомился с будущей женой, Гессен-Дармштадтской принцессой, принявшей в крещении имя Марии Александровны.

Для Китаю друга половина XIX ст. була часом погіршення економічної, соціальної та політичної ситуації. Зростання чисельності населення відбувалося набагато швидше за збільшення кількості оброблюваних земель. Це загострило продовольчу проблему, що зумовило зниження рівня життя населення. Час від часу виникали антиімперські таємні товариства й відбувалися повстання проти маньчжурів, однак успіху вони не мали. Зростало й невдоволення національних меншин, пригноблених маньчжурською владою.

Китай був «закритий» для іноземного капіталу, усі торговельні операції здійснювалися через одну фірму, яку підтримувала держава. Європейські підприємці марно намагалися «відкрити» китайський ринок для своїх товарів. Оскільки Китай обходився виробленою в країні продукцією, то не потребував європейських товарів. Дорогу європейській торгівлі проклав опіум, який за сприяння корумпованих китайських чиновників завозили в країну контрабандою. Опіумна контрабанда призвела до відтоку з Китаю срібних грошей, що знецінило китайський юань і зумовило підвищення податків і збідніння селян. У країні наростало соціальне напруження й посилювались антиманьчжурські настрої.

Объяснение: