Составьте рассказ от лица афинянина переселифшегося в колонию

Мы, греки, начали основывать колонии потому, что иного пути не было. Причин на это было уйма. К ним можно отнести рост населения, нехватку хлеба, захват лучших земель греческой знатью. Угроза голода и долгового рабства заставляла греков покидать родные места. К отъездам люди готовились заблаговременно: намечали маршрут, запасались пищей. Людей манило Северное Причерноморье, там были продукты с/х, ценные породы рыб. В новую жизнь мы переносили все то, что лежало в основе культуры.

ответ: ..Рубіж XIX і XX ст. характеризується в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії

Объяснение:

Українська промисловість формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Проте через певні обставини (вигідне географічне розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила то-що) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю. Своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об´єднати сили. Тому вже на початку XX ст. Україна за рівнем Концентрації промислового виробництва в основних галузях не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі. П´ять найбільших південних металургійних заводів (Юзівський, Дніпровський, Олександрійський, Петровський, Донецько-Юр´євський) продукували майже 25% загальноросійського чавуну. Заводи Бродського, Терещенка, Харитоненка, Ярошинського та Бобринського виробляли 60% цукру-рафінаду Російської імперії. На великих підприємствах в Україні працювало понад 44% усіх робітників, тоді як у США – лише 33%. ...

Ганнибалова (Аннибалова) клятва — крылатое выражение, означающее твёрдую решимость бороться с кем или чем-либо и победить, клятву сделать нечто делом всей своей жизни.

Когда Ганнибалу было девять лет, его отец Гамилькар взял его с собой в Испанию, где хотел возместить своему городу потери, понесённые в ходе Первой Пунической войны. Перед отправлением в поход отец приносил жертвы богам, а после жертвоприношения он позвал к себе Ганнибала и с хочет ли он отправиться с ним. Когда мальчик с радостью согласился, Гамилькар заставил его поклясться перед алтарём, что он всю жизнь будет непримиримым врагом Рима.

По словам Полибия и некоторых других историков, Ганнибал сам рассказал сирийскому царю Антиоху III эту историю[1][2]. Фраза «Ганнибалова клятва» стала крылатой[3].

В истории России известна ганнибалова клятва революционеров Герцена и Огарёва, давших в ранней молодости обет всю жизнь бороться с царским режимом в России

Объяснение: