С6-9 века у славян идёт процесс образования знати, чем это объяснить, чем знать отличается от рядовых соплеменников?

В это время идет обогащение знати и отделение его как класса, и в последующем появляется неравенство между классами в славянстве.это будет играть одну и главнейщих моментов в определении и постановки людей на должности и чины имеющих власть и влияние

Мехмед II видав у 1476 р. звід законів («Канун-наме»), в якому визначалися функції державних сановників та розміри їх платні, встановлювалися організація мусульманського сунітського духовенства (точніше — стану богословів), режим військових ленів.

Мехмед II встановив також статут для немусульманських релігійних громад, затвердивши православного (грецького) і вірменського патріархів і єврейського головного рабина в Константинополі. Всі православні народності (греки, болгари, серби, частина албанців, грузини, валахи і молдавани) розглядалися відтепер як одна «грецька громада» — рум-міллеті, над якою Константинопольський Патріарх користувався не тільки церковною, а й судовою владою. Патріарх і єпископи могли виносити судові вироки православним аж до заслання на каторгу (галери). Але якщо православний судився з мусульманином, то справа розбиралася у мусульманського духовного судді, Каді. Патріарху і єпископам належав контроль над школами і книгами у православних народностей, і їм були присвоєні деякі особисті привілеї. Такі ж права над своїми громадами отримали Вірменський патріарх і єврейський головний рабин.

Даючи деякі права вищому християнському та іудейському духовенству, султанський уряд прагнув тримати в покорі Іновірців за до їх же духовенства. Маса Іновірців була абсолютно безправною. Вони були позбавлені права мати зброю, повинні були носити одяг особливих кольорів, не мали права купувати землю і т.д. втім, деякі обмеження для Іновірців на практиці не завжди дотримувалися.

1. Почему Ярослав стремился широко распространить православие?  

Оно ему удержать страну, которая была на тот момент самой большой в мире, в сравнительном единстве. Он видел из своего опыта, что религия хорошо объединяет людей. А на тот момент на Руси преобладали языческие боги, который у каждого племени различались. Никакого однообразия веры тогда не было – кроме того язычников было труднее организовать в государство. Еще Ярослав хотел, чтобы Русь стояла на одном уровне с Византией в области религии – тогда византийцы относились бы к русским как к равным. А иначе они видели в них варваров. Западные страны тоже стали бы позитивнее относиться к России, если бы славяне приняли христианство.

2. Поразмышляйте, чем отличается информация, которую мы получаем из сочинения историка, от информации из исторического источника.

Когда пишет историк. Он почти всегда принимает одну сторону конфликта или события. Если историк пишет о сражении между двумя странами, он всегда будет выбирать ту сторону, которая кажется ему «хорошей», и писать о ней в положительном ключе. А другая сторона будет приведена как захватчик или агрессор, даже если в этой битве она оборонялась.

Исторический источник тоже может привирать, чтобы приукрасить одну сторону конфликта, но он в любом случае будет надежнее.