Кому принадлежит высказывание "мертвые сраму не имут"

Легендарное выражение знаменитого полководца Древней Руси великого князя киевского Святослава I Игоревича (955—972). Перед началом военных действий он посылал гонца к врагу с кратким посланием: «Хочу на вы идти» (в древнерусском языке винительный падеж совпадал с именительным) . Таким образом, говоря противнику: «Иду на вас» , Святослав сознательно предупреждал его о своих военных планах, что на первый взгляд противоречит здравому смыслу.
Да не посрамим земли Русская, поляжем костьми тут - мертвый бо срама не имут.

В XVIII веке были заложены основы современного европейского образования в Рос сии. Реформы Петра носили не только политический, но и просветительский характер. С его именем связано приобщение российской школы к европейской культуре. Им или по его приказам создается сеть школ. Была реформирована Славяно-греко-латинская академия. В 1725 г. была открыта Петербургская академия с университетом и гимназией. Большую заботу о развитии воспитания и просвещения проявляла и Екатерина II. Она привлекла к организации образования многих крупных гуманитариев европейской культу ры, а также видных деятелей России. В этот период были созданы основы системы российского образования от народных школ и интернатных учреждений до университе тов и Академии, сформированы его идеология и содержание.

Венгри (мадяри) належать до фінно-угорської мовної групи. Жили вони у передгір‘ях Південного Уралу, де об‘єднались в союз семи племен, кочували в причорноморських областях. Під натиском печенігів в кінці ІХ ст. венгри рушили на захід і завоювали дунайську рівнину, заселену слов‘янами та іншими етнічними групами – залишками східно-германських племен аварів. У Х ст. вони перейшли до осілого землеробства і скотарства. Багато що в агрокультурі угорці запозичили у слов‘ян.

В першій половині Х ст. угорці здійснили грабіжницькі походи в сусідні країни – Німеччину, Північну Італію, Східну Францію. Тільки після поразки на Лесі (Леха) у 955 р. їх набіги припинились. У Х ст. під впливом підкорених народів в угорців почали розвиватися класові відносини, піднялась князівська влада. Цьому сприяло і прийняття християнства. Князь Іштван з роду Арпадів об‘єднав під своєю владою всі мадьярські області і близько 1000 р. із згоди папи Сільвестра ІІ прийняв королівський титул. Він завершив християнізацію мадьяр.

Країна була поділена на судово-адміністративні округи – комітати, на чолі яких стояли ішпани (слов‘янське жупани). Вони збирали податки для короля і від його імені здійснювали владу. Ішпани селились в замках і мали в своєму розпорядженні гарнізони кінних воїнів.

В ХІ ст. в Угорщині вже склались феодальні відносини. Найбільшим землевласником був