ответить на вопросы по произведению а.с. пушкина " пугачёва". на каждый вопрос объясните свой ответ, не писать просто "да" или "нет". 1.есть ли оценка событий автора? (оценочные суждения) 2.отличается ли язык пушкина в труде от художественного произведения?

краї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з розв'язанням політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод[1][2].

Зміст

1 Історія

1.1 Початок

1.2 У Російській імперії

1.3 В Австро-Угорщині

2 Історіографія

2.1 Перші спроби аналізу

2.2 Сучасний стан

3 Критика

4 Див. також

5 Примітки

6 Література

7 Посилання

Історія

Серед дослідників відсутній єдиний погляд про час і місце виділення з українофільства як феномену політичного українського руху. Також дискусійним є питання про основні рушійні сили його формування.

Объяснение:

1 июля 1867 года император Александр II утвердил «Временное положение об управлении в Семиреченской и Сырдарьинской областях», 21 октября 1868 года «Временное положение об управлении в Уральской, Тургайской, Акмолинской и Семипалатинской областях», или «Временное положение об управлении в степных областях Оренбургского и Западносибирского генерал-губернаторств».

Содержание реформы.

Управление Казахстаном по реформам 1867–1868 годов представляло собой пятизвенную систему: генерал-губернаторство – область – уезд – волость – аул.

Территория Казахстана вошла в состав трех генерал-губернаторств: Туркестанского, Оренбургского и Западно-Сибирского.

Реформами 1867–1868 годов были созданы социально-экоВся военная и гражданская власть в генерал-губернаторствах находилась в руках генерал-губернатора. Одной из главных задач реформ 1867–1868 годов стало сосредоточение военной и гражданской власти в руках генерал-губернатора.. Реформами 1867–1868 годов были созданы социально-экономические предпосылки для освоения богатств края. В хозяйственную и социальную жизнь проникали капиталистические отношения, ослабляя ряд регрессивных черт существовавших общественных отношений.

Усилилось социальное расслоение аулов, что выразилось в формировании жатачества. Обедневшие казахи (жатаки) уходили на заработки не только в прилинейные поселки и города, но и на первые промышленные предприятия.

Отрицательные последствия реформ критиковались Абаем Кунанбаевым, Ибраем Алтынсариным и другими передовыми мыслителями своего времени.