Как повлияла смена монархов на ход семилетней войны?

Кампания 1762 года была последней в Семилетней войне. Оружие само собой выпало из рук утомлённых борцов. Заключение мира ускорил выход из Семилетней войны России после смерти императрицы Елизаветы Петровны. Швеция ещё раньше вышла из борьбы, подписав Гамбургский договор (22 мая 1762), которым обязалась очистить прусскую Померанию. Семилетнюю войну окончили Парижский и Губертсбургский мирные договоры 1763, которые подвели её политические итоги.

Парижский мир 1763

Результатом командировки французского посла герцога Нивернэ в Лондон и английского герцога Бедфорда в Париж было заключение предварительного мира в Фонтенбло (3 ноября 1762) и затем окончательного мира в Париже (10 февраля 1763). Парижский мир 1763 положил конец морской и колониальной борьбе между Францией и Англией. Англия, уничтожившая в Семилетней войне французский и испанский флоты, получила все выгоды, каких только могла желать. Франция отдала по Парижскому миру англичанам целую державу в Северной Америке: Канаду со всеми принадлежащими к ней областями, т. е. остров Кап‑Бретон, острова св. Лаврентия, всю долину Огайо, весь левый берег Миссисипи за исключением Нового Орлеана. Из Антильских островов она уступила три спорных острова, получив обратно только остров св. Люсии, и отказалась сверх того от Гренады и Гренадильских островов.

Результаты Семилетней войны в Северной Америке
Результаты Семилетней войны в Северной Америке. Карта. Красным цветом обозначены британские владения до 1763, розовым - присоединения англичан по итогам Семилетней войны

Автор карты - Jon Platek

Из всего Сенегала Франция сохранила после Семилетней войны лишь остров Горею, из всех своих прежних огромных владений на Индостане – лишь пять городов.

Индия в середине и конце XVIII века
Индия в середине и конце XVIII века. На большой карте фиолетовой линией показана граница распространения к 1751 французского колониального влияния, утерянного по результатам Семилетней войны

По Парижскому миру, французы вернули англичанам и расположенную у испанских берегов Минорку. Испания не противилась этой уступке, и так как она кроме того уступила англичанам Флориду, то Франция в вознаграждение отдала ей правый берег Миссисипи (соглашение от 3 ноября 1762).

Таковы были главные итоги Семилетней войны для Франции и Англии. Английская нация могла быть довольна миром на таких условиях. И независимо от них для неё было большим благом уже само прекращение войны, которая увеличила государственный долг Британии на 80 миллионов фунтов.

Губертсбургский договор 1763

Почти в одно время с Парижским был подписан Губертсбургский мирный договор между Пруссией, Австрией и Саксонией (15 февраля 1763), который определил итоги Семилетней войны на континенте. Он был выработан министром Герцбергом от лица прусского короля, Фришем и Колленбахом от лица Марии Терезии и императора и Брюлем от лица саксонского курфюрста Августа III. Согласно Губертсбургскому договору, Фридрих II Великий удержал Силезию, но обещал подать свой голос за избрание в римские короли (то есть, в наследники трона Германской империи) старшего сына австрийской императрицы Марии Терезии, Иосифа. Саксонский курфюрст получил обратно все свои владения.

Губертсбургский договор восстановил те государственные границы, которые существовали в Европе до Семилетней войны. Прусский король остался владыкой Силезии, из-за которой собственно и началась борьба. Враги Фридриха II столкнулись в Семилетней войне с противником, который «сумел лучше защищаться, чем они – нападать на него».

«Замечательно, – сказал один из активнейших деятелей той эпохи, французский кардинал Берни, – что по итогам Семилетней войны ни одна держава не достигла своей цели». Прусский король замышлял произвести великий переворот в Европе, сделать императорский престол попеременным достоян

Молодіжні субкультури: плюси і мінуси

 

Існує безліч молодіжних субкультур, як і безліч стереотипів про те, що субкультура - це обов'язково погано. Свідчення тому, що половина безграмотних у цій справі людей вважають, що всі неформали ( люди з різних субкультур) є божевільними сектантами. Давайте ж спробуємо знайти плюси і мінуси кожної субкультури, щоб насамперед розуміти їх як людей.

Репери і хіп-хопери

Усім відомі і знайомі люди. Вони носять широкий і вільний одяг, більшість захоплюється баскетболом, бітбоксом і, звичайно, написанням репу.   Плюси: людина-репер не лише займається спортом (що вже є плюсом), вона проявляє себе творчо. А прояв таланту завжди спричинює зростанню особистості.    Мінуси: все ніби добре, але є така підтечія як «Ганста». Ось саме тут «в моді» агресивний стиль поведінки. Такі люди можуть володіти вогнепальною зброєю, оскільки вважають, що світ жорстокий, і лише вони самі можуть себе захистити. Вони вважають себе за королів і не визнають нікого і нічого вище за себе

Готи

Упізнати таких людей не складе жодних труднощів. Гот обов'язково одягнений у чорне і в нього обов'язково мармурово-біла шкіра. Проте сенс життя готів – ця сама готика – як кут сприйняття життя, а зовсім не культ смерті. Готика – явище естетичне, а похмурі образи - не більше ніж епатаж. Безглуздо шукати сенс життя в смерті – його там немає. Смерть - це нагадування, привід прагнути до життя.

Плюси: як правило, готи - це люди, які шукають натхнення, а значить творчі люди. І їх захоплення даною субкультурою ніщо інше, як просто іб насититися енергією. А їх вигляд (нехай навіть він декого лякає), це просто відповідь, створена на противагу нічого не вартому гламуру, в якому за картинкою порожнеча.

Мінуси: тут так само є небезпечні підтечії. Існують сатаністи. Їх ідеологія – ідеологія епатажу і бунт проти церковно-традиціоналістської системи. Саме люди з такої субкультури можуть піти на осквернення церковних предметів, жертвопринесення та інші дії, засновані на поклонінні сатані.

Скінхеди

Це неофашистські молодіжні угрупування закритого типу. Проповідують культ сильної особи, расизм, шовінізм, культ чорної магії, систематично займаються фізичною підготовкою. Не приховують своїх поглядів.

Вітанням є витягнута вперед рука. Часто на чолі такого молодіжного угрупування стоїть доросла людина з профашистськими поглядами.

Плюси: звичайно, справжнім плюсом це не назвеш, але ідея скінхедів - тільки сильні можуть жити. Отже, потрібно бути сильним, і не лише тілом, але і духом. Саме це прагнення з натяжкою можна назвати позитивним.

Мінуси: мінусів набагато більше. Свою ідею вони сприймають дуже буквально. Саме за скінхедами дуже часто помічаються напади безпричинної агресії по відношенню до інших людей. Вони абсолютно не бояться убити «не свого», і навіть в деякій мірі прагнуть до цього.

Растамани (растафарі)

Із їхньої точки зору, можна: любити людей, палити траву, байдикувати, осягати сенс життя, розповідати іншим про растафарі, філософствувати, грати на барабанах, боротися з Вавілоном, носити дреди і слухати реггі; не можна: їсти свинину, молюсків, сіль, оцет, рибу без луски, коров'яче молоко, палити тютюн, пити ром і вино, носити речі з чужого плеча, їсти приготовану іншими їжу, грати в азартні ігри, торкатися мертвих, проповідувати негідним.

Плюси: досить спокійна культура і нешкідлива для суспільства. Як кажуть «чим би дитя не тішилося.»

Мінуси: по суті, їх заняття - це неробство, така людина навряд чи стане кимось великим у соціальному житті.

Ролеві ігри, ролевики

Це люди, які люблять грати за сценарієм. Вони можуть поставити свою улюблену книжку як спектакль і жити так довгий час. По суті все те ж саме як при зйомках фільму, тільки без камер.

Плюси: тільки розвинені люди в інтелектуальному плані стають ролевиками. Вони обов'язково освічені, начитані, і вельми інтелігентні і миролюбні.

Мінуси: є небезпека «загратися» за тим або іншим сценарієм і вже не вийти з ролі. При таких ситуаціях людина просто вибивається з суспільства.

Фріки

Люди, які люблять яскраво одягатися і поводитися, привертати до себе увагу. Тут і яскраві кольори одягу, і тату і різний пірсинг. По суті, ці люди не лише яскраво виглядають, вони і яскраво мислять. Зазвичай такі люди - це співаки, письменники, композитори. Взагалі, знову люди творчої натури. Фрік-культура – це культура сміливих і абсолютно відв'язних людей.

Плюси: немає ніякого негативного ставлення до світу і до «не своїх». Немає нічого такого, проти чого вони вороже виступають.

Мінуси: саме їх свобода є їх головним мінусом. Вона дає їм все, тоді як на них самих неможливо вплинути ззовні, тобто якщо поки це нешкідливо і весело, то хто знає, в що це виллється потім… І ніхто їх не зможе зупинити…

Объяснение:

Надеюсь провельно?

Древний Египет - это загадочная и удивительная страна. Древнеегипетская религия – религиозные верования и ритуалы, которые практиковались в Древнем Египте. Религия Египта очень обширна, многообразна и всегда была связана с мифами, легендами, магией и мистикой. Египтяне были язычниками и поклонялись множеству богов.

Религия древних египтян

Религия Древнего Египта представляет собой целую систему верований типа политеизма, то есть веры в несколько божеств и различные культуры, например, погребальный культ. Религия Древнего Египта существовала вплоть до времен христианизации.

Этот период достаточно большой, и поэтому эксперты выделяют несколько стадий развития религии Древнего Египта:

- Древний период

- Средний период

- период Нового царства

- Поздний период

- Греко-римский период

Далее религия Древнего Египта потихоньку прекращает свое существование, на смену ей приходит христианство, а затем ислам.

Помимо религии в Древнем Египте были культы: генотеизм (выделяется один, самый главный бог из всего пантеона божеств), атонизм (только культ единобожия), монолатрия (вера в несколько богов при боге-гегемоне).

Особенности религии Древнего Египта заключаются в обожествлении различных животных, например, Анубис – бог подземного мира – имел голову шакала, а тело человека или Ра – бог солнца – имел тело человека и голову феникса, а также в погребальном культе, который был весьма развит, то есть строились гробницы в гигантских пирамидах.

Религия Древнего Египта простиралась не только на весь Египет, но и на Синайский полуостров, Нубию, Палестину и Древнюю Ливию – на все, что подчинялось фараонам Древнего Египта.

Кроме того, в данной религии выделяют несколько мифов, а именно миф о сотворении мира, миф наказания за грехи, миф о борьбе Апола с Ра и смерти Осириса (мужа Иссиды, которого убил Сет).

Объяснение:

Я читала.