Рассказ от первого лица про куликовскую битву

В Куликовской битве участвовали воины многих русских княжеств. Борьбу с врагом возглавило Московское великое княжество. Завершилась разгромом монголо-татар Мамая. Как только прояснилось, что Мамай намечает свое вторжение на конец лета, Дмитрий назначил сбор всех полков в Коломне на 15 августа 1380 года. Утром 8 сентября над Куликовым полем стоял густой, непроницаемый туман, который рассеялся только к двенадцатому часу. Поединок Челубея и Пересвета, которые оба погибли, положила начало битве ...
Затем монголо-татарская конница, сбив сторожевой и разгромив передовой полки, в течение трех часов пыталась прорвать центр и правое крыло русской рати. Русские полки понесли значительные потери. Был ранен и сам Дмитрий Иванович, сражавшийся в доспехах рядового воина. Когда Мамай перенес главный удар против левого фланга и начал теснить русские полки, был введен в действие частный резерв. Но противнику удалось прорвать левое крыло русских и выйти в тыл главных сил.
В этот решающий момент сражения по флангу и тылу прорвавшейся монголо-татарской конницы нанес удар засадный полк воеводы Боброка. Внезапная и стремительная атака этого полка, поддержанная ударом других полков, решила исход битвы в пользу русских.

Вражеское войско дрогнуло и обратилось в бегство. Русские воины захватили ханскую ставку и почти на протяжении 50 километров (до реки Красивая Мечь) преследовали и уничтожали остатки войск Мамая. Потери с обеих сторон были огромны (около 200 тысяч человек убитыми и ранеными) . это было начало освобождения от монголо-татарского ига. Ну вроде так

Відповідь:Революція Гідності[1] (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція[2][3][4]) — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії[5].

Терміни Революція Гідності та Єврореволюція[6][7][8] стосовно означених подій іноді використовуються в тому ж контексті, що й термін Євромайдан, але мають інше семантичне навантаження: «Євромайдан» здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів на підтримку європейського вибору України — як складова Революції Гідності[9]; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.

Також існують розбіжності оцінок дати початку Революції. Політикум України, українські ЗМІ та блогери вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі[10]; або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти[11]. За межами України поширена думка, що дату Революції необхідно визначати з ходи протестувальників до Верховної Ради 18 лютого, коли почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами. Ці розбіжності виявляються і в назвах відповідних статей Вікіпедії.

Пояснення:

Объяснение:

Завершение процесса объединения русских земель вокруг Москвы в централизованное государство приходится на годы правления Ивана III (1462-1505) и Василия III(1505-1533).

Иван III. Слепой отец Василий II рано сделал своего сына Ивана III соправителем государства. Он получил престол, когда ему было 22 года. За ним установилась слава расчетливого и удачливого, осторожного и дальновидного политика. В тоже время отмечено, что он не раз прибегал к коварству и интригам. Иван III - одна из ключевых фигур нашей истории. Он первым принял титул "Государя всея Руси". При нем двуглавый орел стал гербом нашего государства. При нем был возведен сохранившийся до наших дней красный кирпичный Московский Кремль.

При московском дворе утверждается пышный церемониал, по византийскому образцу. Этому вторая женитьба Ивана III , после кончины первой супруги,- на Софье Палеолог, племяннице последнего императора Византии, павшей под ударами турок в 1453 г.

При Иване III было окончательно свергнуто ненавистное золотоордынское иго. При нем в 1497 г. был создан первый Судебник и стали формироваться общегосударственные органы управления страной. При нем в только что отстроенной Грановитой палате принимали послов не из соседних русских княжеств, а от римского папы, германского императора, польского короля. При нем в отношении нашего государства стали использовать термин "Россия".