Реформы александра 2 . таблица.содержание реформ, цели и итоги осуществления

Таблицу можно заполнить так:

18 век в истории России, в частности, в описании её внешней политики, невозможно рассматривать без привязки к монархам, утвердившим себя в качестве императоров этой большой державы. Именно благодаря их действиям государство смогло утвердиться на мировой политической арене. Можно с уверенностью сказать, что правители России 18 века определяли курс её внешней политики. Государство на то время окончательно установилось как имперская держава с единым монахом во главе. И если вначале, во время правления Петра І, вектор был неоднозначен, велись постоянные поиски союзников, то вторая половина 18 века, период царствования Екатерины ІІ, вывела страну на международную арену в качестве независимого игрока. Но чтобы понять и увидеть эпоху в целом, нужно поговорить о том, какой была Россия в 18 веке. Кратко осветим основные исторические события, оказавшие влияние на государство

План розповіді «Загибель Галицько-Волинського князівства»

1. Смерть князя Данила, як початок кінця Галицько-Волинського князівства (1264 рік).  

2. Правління Лева Даниловича та Володимира Васильковича, як спроби збереження Галицько-Волинського князівства.

2.1. Приєднання Закарпатської русі та території Любліну.  

2.2. Зміна місця для столиці – Львів (1270 рік).

2.3. Градобудування та розвиток культури за часів Володимира Васильковича.

3. Одноосібне правління Галичиною та Волинню Юрія Левовича (1301-1308 роки).  

3.1. Поразка у війні із Польщею, втрата територій (Люблін у 1302 році).

3.2. Дипломатична діяльність, як інструмент вирішення конфліктів. Як результат, збільшився вплив держави та присвоєний титул «король Русі».

3.3. Заснування галицької митрополії (1303 рік).  

4. Правління синів Юрія, Андрія та Лева, як останніх нащадків Романового роду (1308-1323 роки).  

4.1. Дружні стосунки із Тевтонським орденом.

4.2. Стримування могутності Литви.

4.3. Конфлікт із Ордою.  

5. Правління Юрія ІІ Тройденовича (1325-1340), як продовження мирного курсу попередників.  

5.1. Конфлікт із Польщею та Угорщиною.  

5.2. Децентралізація київської влади та стримування бояр.  

5.3. Підтримка католицтва, як початок суспільної напруги.  

5.4. Смерть Юрія, як завершення доби незалежності Галицько-Волинського князівства