Три события повлиявшие на 20 века(с пояснением)

Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат

У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя

Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.

Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.

Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.

Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.

Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.

З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).

большевики, придя к власти, создали принципиально новую полити­ческую систему. они ликвидировали все старые государственные учре­ждения (государственный совет, министерства, местные органы само­ — городские думы и земства). были отвергнуты прежняя система судопроизводства, принципы формирования и функционирова­ния армии. реализация диктатуры пролетариата (политической власти рабочих), провозглашенной большевиками, и укрепления их вла­сти требовали создания новой государственной машины.

принципы внешней политики и методы ее проведения также претер­пели значительные изменения. она была крайне идеологизирована, опи­ралась на идею пролетарского интернационализма и ожидание мировой революции. в первые годы своего существования советское государство оказалось в полной международной изоляции.