Спартанский царь, возглавивший объединённое греческое войско против персов в фермопильском ущелье. на третий день битвы после предательства одного местного жителя положение защитников стало безнадёжным. и тогда войско, он приказал всем отступать, сам же с тремястами спартанцами остался на верную смерть. подскажите, , о каком спартанском царе говорится в данном тексте.

Здесь говорится о спартанском царе Леониде Агутиниусе, который, будучи окружен со своими воинами, храбро сражался до самого конца, персы долго не могли коленно-локтевому построению спартанцев. Персы понеся тяжелые потери, кое как смогли убить горстку храбрейших воинов

Мир стал круглым! (см. Фернан Магеллан)
Погибла Тауантинсуйю. (см. империя Инков)
Россия стала империей. (см. взятие Казани)
Англия начала своё становление морской империи.
Европейцы (португальцы) добрались до Японии.

А из Нового Света завезли картошку, помидоры, кукурузу, табак и сифилис. А! ещё несколько десятков тонн золота и несколько сотен тонн серебра, в 10-16 раз (по разным источникам) больше чем во всей Европе тогда было.именно в шестнадцатом веке стали совершаться великие географические открытия, стали появляться и развиваться жанры светской литературы, подняась с колен наука и техника. мир стал открытее как-то. ЭТО ИНФОРМАЦИЯ ОБЩАЯ .

«Рішельє Арман дю Плессі (1585-1642), кардинал з 1622 р., з 1624 р. – глава королівської ради, фактичний правитель Франції протягом 18 років. Як влучно зауважив один із сучасників кардинала, «Людовік ХІІІ лише носив корону, а Рішельє мав скіпетр».

Пріоритетом його внутрішньої політики стала боротьба з протестантською опозицією та зміцнення королівської влади, а головним зовнішньополітичним завданням – підвищення престижу Франції і боротьба з гегемонією Габсбургів у Європі, активна колоніальна політика.

Бажаючи встановити необмежену владу, Рішельє оголосив гугенотам війну, щоб позбавити їх політичних прав, які відрізняли їх від інших французів. Він оволодів їхньою головною фортецею Ла-Рошель, а потім захопив й інші фортеці гугенотів. Дворянин за походженням, він на користь держави прагнув обмежити владу й права дворян. З цією метою він знищив деякі вищі посади, які обіймали родовиті дворяни, заборонив дуелі, зруйнував декілька замків, які служили притулком для непокірних дворян, і перестав скликати Генеральні штати.

Прагнучи зміцнити королівську владу в галузі фінансів, внутрішньої та зовнішньої політики, Рішельє ініціював створення єдиного збірника французьких законів, провів ряд адміністративних реформ: запровадив у провінціях посади інтендантів (керівників), що призначалися королем, реорганізував поштову службу. Інтересам абсолютизму відповідала й економічна політика Рішельє. У 1629 – 1642 рр. у Франції було створено 22 торговельні компанії.

Сила Рішельє була в його обережності, тонкому знанні психології людей і відчутті ситуації».

Текст 2   «Першочергового значення він надавав пропаганді урядової політики. Чи не першим він зрозумів значення «ідеологічної» дії на громадську думку. З цією метою він створив у 1631 р. першу французьку газету, до якої сам добирав матеріали для публікації. З позицій державної доцільності підходив Рішельє й до освіти. Його погляди з цього приводу чітко висловлені в «Політичному заповіті»; кардинал був переконаний, що «освіченість – краща прикраса будь-якої держави», але вважав, що «не будь-кого варто навчати».

10 лютого 1635 р. була створена Французька академія. Королівським едиктом кардинал Рішельє був призначений її главою і проректором. У Рішельє був тонкий літературний смак; саме за часів його правління у французькій культурі почав утверджватися класицизм. При всій неоднозначності та суперечливості, діяльність Рішельє на ниві культури все ж таки може бути оцінена позитивно, оскільки вона сприяла розвитку освіти та зростанню талантів».

Текст 3

Висловлювання Рішельє:

«Моєю першою метою була велич короля, моєю другою метою – могутність держави».

«Дайте мені шість стрічок, написаних рукою найчеснішої людини, і я знайду в них що-небудь, за що її можна було б повісити».

«Щоб керувати державою, слід менше говорити і більше слухати».

«...головний життєвий нерв держави – це дворяни, але дворяни, які підкоряються  королю».

«У мене немає ворогів, окрім ворогів держави»

« ...дворянин має право помирати  лише за короля»  (про заборону дуелей).

«Народ – це мул, який, звикнувши до тягаря, псується від тривалого відпочинку більше, ніж від роботи», але «робота мула має відповідати його силі».

«Батіг, який є символом правосуддя, ніколи не повинен залишатися без діла».

Текст 4   Коли Петро І (перший російський імператор) відвідав Париж, він упав на коліна перед статуєю кардинала Рішельє і вигукнув: «Якби ти був живий, я віддав би тобі півцарства, лише б ти допоміг мені правити іншою половиною».

Можно лучший ответ?