Какие цели преследовал царизм в казахстане?

Одним из направления колониальной политики царского правительства во второй половине 19 века является переселенческая политика. Реформа 1861 года по отмене крепостного права в России создала условия для переселения русских крестьян в восточные районы

Основные цели такой политики, это ослабление аграрного вопроса во внутренних губерниях России, также ослабление волнения среди широких масс населения и создание социальной базы царского правительства в национальных окраинах России

Итогами переселенческой политики стали: приток эмигрантов из европейской России в Казахстан, что составило за 1871-1897 года почти 328 тыс. человек

При этом удельный вес казахов заметно снизился по понятным нам причинам почти на 10%,

Царское правительство произвольно меняло этническую структуру населения и преднамеренно противопоставляла народы, стремясь превратить угнетенный самодержавием народ в угнетателя других народов и отвлечь тех и других от борьбы за освобождение

В результате такого процесса произошли ряд изменений: во-первых, разлагались кочевые и полукочевые хоз-ва, уходили казахи в промыслы и горную промышленность, во-вторых, все это привело к кризисному состоянию скотоводства, в-третьих, усилились противоречия и столкновения м/у крестьянами и казахами, и наконец, «обеспечился»приток Жатаков к городам.

Смотря какой период брать.

Если рассматривать после Владимира Мономаха, то там для Руси характерна раздробленность на мелкие княжества, как итог множество князей, которые вели борьбу друг с другом на Великое княжение. После монгольского нашествия - декабрь 1237 ситуация становится хуже. Мы стали зависимы от хана который выдавал ярлыки на княжение лично, для этого нужно было поехать к нему в Улус.

Что касается периода до Владимира Мономаха, то там сохранялась централизация власти (Киев как столица Древней Руси) + не было такого активного соперничества и борьбы за власть между князьями

ВІЙСЬКОВА-МОРСЬКА ПЛЮСИ: МІНУСИ: Створення сильної регулярної армії Небувале зростання військових витрат, і як наслідок -покриття їх за рахунок найжорстокішого вичавлювання коштів за рахунок простого народу Поява цілої плеяди талановитих полководців і флотоводців: А. Д. Меньшиков, Б.П. Шереметьєв, Ф. М. Апраксин. Введені рекрутські набори тяжким тягарем лягли насамперед на російське село, так як термін служби не був визначений, людина відправлений в армію не сподівався на повернення до звичайного життя Створення потужного військово морського флоту
9 АДМІНІСТРАТИВНА ПЛЮСИ: МІНУСИ: Особливістю колегій (рр.) В порівнянні з наказами стало більш чітке розмежування сфер їх діяльності, і, головне, дорадчий «колегіальний» порядок ведення справ. Введення посади фіскалів (людини, що стежить за діяльністю посадових осіб) налякало чиновників, а самі фіскали, небезгрішні за частиною хабарів і зловживань, щосили користувалися своїм становищем Табель про ранги (1722 г.) зобов'язувала усіх дворян служити і оголошувала службу єдиним отримання будь-якого державного чину, а значить, і основою будь-якої кар'єри Значно зросла кількість чиновників, яких до кінця петровського царювання налічувалося понад 3тис.чел., також зросли видатки на утримання управлінського аппара та. Фрагмент Табелі про ранги.
10 ПЕРЕТВОРЕННЯ В галузі культури, науки І ПОБУТУ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Відкриття першого вищого навчального закладу. Важливою особливістю культурних перетворень Петра I було те, що вони проводилися «зверху», нерідко шляхом нав'язування чужих російському суспільству європейських побутових традицій. Гоління борід не робив російського європейцем, а лише ображало його релігійні почуття. Петро I відправляв за кордон для навчання немало молодих дворян, для оволодіння морськими науками, а також механікою, артилерійським справою, математикою, іноземними мовами. Відбулися зміни торкалися лише верхівку суспільства; що стосується російського селянства, то воно ще дуже довго по подію Петровської епохи не читала газет, не ходило в театр, не знало, що таке асамблеї, і вже тим більше ніколи не носило перук Видання першої газети- «Ведомости ...», розвиток театру, установа асамблей. Кунсткамера в Санкт-Петербурзі
11 церковних АЯ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Засоби раніше належали церкви пішли і на підтримку величезної армії і флоту. Святійший Синод став своєрідним відомством ідеологічного і релігійного контролю, а церковна ієрархія перетворилася на різновид державної бюрократії. Монастирі стали використовуватися в якості своєрідних притулків для відставних і жебраків. Церква втратила свою автономію.
12 РЕФОРМИ В ОБЛАСТІ ЕКОНОМ ике ПЛЮСИ: МІНУСИ: Ухвалення митного тарифу. Петро прагнув захистити молоду вітчизняну промисловість від конкуренції промисловості західноєвропейської. У перші роки створення великої Російської промисловості використовувалася наймана праця. Однак його резерви були невеликі. Власники заводів стали посилено поширювати кріпосницькі порядки на мануфактури. Була створена промисловість, здатна повністю забезпечувати всі найважливіші військові і державні потреби країни, ні в чому не залежала від іноземного експорту. Закон не визначав розмір селянських повинностей, він встановлювався самим поміщиком Розвиток промислового і ремісничого виробництва, отримання Росії виходу до Балтійського моря сприяло зростанню зовнішньої і внутрішньої торгівлі.
13 петровських реформ ОЧИМА Ключевський Почнемо з його висловлювань щодо планомірності і природності перетворень Петра I. «Наскільки Петрова реформа була заздалегідь обдумана, планомірно і наскільки вона виконана по задуманого плану - ось питання, що зустрічають нас на порозі історії Петра Великого». «... сама програма Петра була вся написана людьми 18-го століття. Але необхідно відрізняти завдання, що дісталися Петру, від засвоєння і виконання їх перетворювачем ». «... реформи Петра I прямували умовами його часу, до нього не діяли, частиною створеними ним самим, частиною вторглися в його справа з боку.