Каковы причины реформации? 2) докажите, что все основные положения лютера вытекают из его тезиса об оправданий верой. 3) почему в реформации появились разные направления? 4) в чем причина крестьянской войны в германии , ? )

1)В обстановке подъема общественного движения в Германии, критики католической церкви, Лютер выступил с 95 тезисами против индульгенций (вывесил тезисы 31 октября 1517 на дверях виттенбергской Замковой церкви). Эти тезисы содержали основные положения его нового религиозного учения (развитые им затем в других сочинениях), отрицавшего основные догматы и весь строй католической церкви. Отвергнув католическую догму о том, что церковь и духовенство являются необходимыми посредниками между человеком и богом, Лютер объявил веру христианина единственным путем души, которое даруется ему непосредственно богом (тезис об оправдании одной верой).

Лютер утверждал, что мирская жизнь и весь мирской порядок, обеспечивающий человеку возможность отдаваться вере (светское государство и его учреждения), занимают важное место в христианской религии. Он отверг авторитет папских декретов и посланий (Священное предание) и требовал восстановления авторитета Священного писания. Лютер отвергал претензии духовенства на господствующее положение в обществе. Роль духовенства Лютер ограничивал наставлением христиан в духе смирения, осознания человеком его полной зависимости от милости божьей в деле его души .
Имущества у церкви быть не должно, а то, что есть, следует секуляризи́ровать, т. е. передать светским властям. Священники, по Лютеру, ни чем не отличаются от обычных людей, и в их безбрачии нет никакого смысла. И тем более не нужны монахи…

Свой идеал Церкви Лютер видел в раннем христианстве и предлагал отказаться от церковных таинств и ритуалов, не присущих ему изначально. Он выступил против пышного богослужения на латыни, причём особенно важным был отказ от торжественной мессы (ит. messa – основная католическая церковная служба); именно отношением к мессе католики и в дальнейшем отличались от сторонников Реформации. Лютер осуждал паломничество, почитание икон и мощей святых, а из семи церковных таинств предлагал оставить лишь те два, которые упоминаются в Библии, – крещение и причащение. Со временем он «добрался» и до центра Католической церкви – Святого Престола, подвергнув резкой критике его пороки и претензии.

Признавая в делах веры авторитет только Священного Писания, Лютер, вопреки нормам католицизма, подчёркивал, что сочинения отцов Церкви, решения пап и соборов не имеют обязательной силы. Зато Библия должна быть доступна каждому христианину, а не только священнику, знающему латынь. Лютер перевёл Библию на немецкий язык, и его перевод считается замечательным памятником немецкой словесности XVI столетия.

2)Протестантизм утверждал, что каждый должен сам читать Евангелие и руководствоваться только своей совестью. Не удивительно, что некоторые духовные учителя вычитали там идеи, немного отличные от лютеровских; а совесть требовала от них распространять эти идеи. Так и появились другие ветви протестантизма.
Также нужно помнить, что цвинглианство возникло потому, что Цвинли проповедовал одновременно с Лютером и разрабатывал свои идеи независимо от него.
3)С ростом городов сельское хозяйство стало приносить больше дохода: в городах можно было выгодно продать не только хлеб и мясо, но шерсть и лён. Чтобы иметь деньги для роскошной жизни, феодалы старались получить больше продуктов в своём хозяйстве. Они захватывали общинные земли, запрещали крестьянам собирать хворост в лесу, ловить рыбу в прудах, пасти на лугах скот. Господа заставляли крепостных больше работать на барщине, увеличивали оброк и другие платежи. Кроме того, крестьяне платили налоги князю и десятину церкви.
В то время как в Англии и во Франции крестьяне добились личной свободы, в Германии усиливалась зависимость крестьян от феодалов

В 510 г до н.э свергли Тарквиния Гордого. В Риме установился республиканский строй. Причем в Римской республике присутствовали и демократические и аристократические черты, с большим преобладанием вторых. Высшими государственными органами стали народные собрания, сенат и магистратуры. Но, хотя народные собрания (центуриатные, трибутные и куриатные) и считались олицетворением свойственной полису демократии, органами реальной власти нобилитета были сенат и магистраты. Сенаторы не избирались, а назначались из представителей знатных и богатых семей, что делало сенат органом верхушки рабовладельцев, практически независимым от волеизъявления свободных граждан. Казна государства находилась в распоряжении сената. Магистраты обладали высшей военной властью, правом созыва собраний, правом суда и назначения наказаний.

Объяснение:

Відмінність відбудовчих процесів була зумовлена різними:

• пріоритетами і метою,

• стартовими умовами,

 

• шляхами можливостями.

1. Збитки, заподіяні війною Україні, були значно більшими, ніж на Заході.

• Тільки прямі збитки, заподіяні господарству України, становили 285 млрд крб.

• Ця сума в 5 разів перевищувала асигнування УРСР на будівництво нових фабрик, заводів, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС тощо протягом трьох довоєнних п’ятирічок.

• В Україні залишилося лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств, а промислове виробництво становило 26% довоєнного рівня.

 

• Значно меншими, ніж у нашій республіці, були руйнування промислового потенціалу в країнах Заходу.

• Рівень англійської промисловості вже у 1946 р. досяг 90% показників 1937 р.

• Франція вже 1948 р. досягла довоєнного обсягу промислового, а у 1950 р. — сільськогосподарського виробництва.

2. Відбудова в Україні здійснювалася власними силами, без зовнішньої до а західні країни активно використовували асигнування, що надавали США відповідно до «плану Маршалла».

• Західноєвропейські уряди зробили ставку на залучення іноземного, насамперед американського, капіталу. Західні країни згідно з «планом Маршалла» отримали в 1946-1952 рр. 13,3 млрд доларів.

 

• СРСР, а під його тиском ще вісім країн Центральної та Південно-Східної Європи відмовилися від участі у цьому плані.

• СРСР спирався на власні ресурси, використовуючи тяжку, ручну в багатьох випадках, працю українського населення. Широко використовували працю в’язнів сталінських концтаборів.

3. Ігнорувався світовий досвід виходу з кризи.

Західні країни розпочинали відбудову в такій послідовності:

• стабілізація національної валюти;

• відбудова доріг, засобів сполучення і засобів зв’язку;

• розвиток сільського господарства та на його основі харчової промисловості;

• розвиток виробництва предметів першої необхідності;

• розвиток важкої промисловості на основі розвитку науки і прогресивних технологій.

У радянській економіці послідовність, методи і пріоритети

були іншими:

• СРСР розпочинав відбудову з розвитку важкої промисловості, куди спрямували основні кошти і трудові ресурси;

• проводилася сувора економія і накопичення фінансів за рахунок сільського господарства, легкої та харчової промисловості;

 

• задоволення життєвих інтересів трудящих відсувалося на задній план;

• на основі розвитку важкої промисловості держава послідовно проводила політику мілітаризації економіки;

• під час відбудови не брали до уваги екологічних аспектів;

• економіка У країни відбудовувалася не як самостійний замкнений комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи;

• переважала ручна праця;

• кількісні показники переважали над якісними;

• відновлення економіки здійснювалося переважно на екстенсивній основі.

4. У західних країнах процес відбудови відзначався швидшими темпами.

Західні країни довоєнного рівня досягли у 1947-1948 pp. В Україні довоєнного рівня було досягнуто тільки у п’ятій п’ятирічці (1951-1955 pp.).

5. Провідну роль у відбудові в Україні відігравала командна система.

Держава робила ставку на трудовий ентузіазм людей. Широко пропагувався рух передовиків і новаторів, соціалістичні змагання, безплатна ненормована праця. Практикувалися трудові мобілізації робочої сили, примусова праця ув’язнених і військовополонених, праця жінок і підлітків, безплатна праця колгоспників.

6. Широко використовували в Україні репресивно-каральні методи, притаманні тоталітарній системі.

Прикладом може слугувати Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української PCP осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний б життя», виданий 21 лютого 1948 р.

7. У паливно-енергетичному балансі перевага у споживанні надавалася вугіллю, а не нафті й газу, як у країнах Заходу. Надзвичайно високими були енергомісткість і металомісткість виробів, тобто вони вимагали багато затрат енергії та металу.

8. Відбудова України, на відміну від країн Заходу, ігнорувала товарно-грошові ринкові відносини, приватну власність, якість і конкурентоспроможність, принцип матеріальної зацікавленості трудящих і механізми їх економічного стимулювання, співпрацю, та інтеграцію з розвиненими країнами світу.

Объяснение: