1)великое переселение народов 2)образование королевств в европе: королевство франков королевство отсготов королевство лангобардов королевство вандалов 3)образование византийской империи(конец 4 века

1.вели́кое переселе́ние наро́дов — название совокупности этнических перемещений в европе в iv—vii веках, главным образом с периферии римской империи, инициированное вторжением гуннов с востока в середине iv века н. э. 2.фра́нкское госуда́рство, реже франкия — условное название государства в западной и центральной европе c v по ix века, которое образовалось на территории западной римской империи одновременно с другими варварскими королевствами.  непрочное позднеантичное раннефеодальное государственное образование, созданное в ходе захватов римской территории одним из германских племён —остготами.   королевство остготовпросуществовало с 489 по 555 год. в 553—555 годах  королевство остготов  было завоевано византией. лангоба́рдское короле́вство — раннефеодальное государство, последнее из так называемых варварских королевств, образовавшихся на территории западной римской империи.  королевство вандалов и аланов — германское королевство в v—vi веках в северной африке на территории современных туниса, алжира, ливии, островов сардиния и корсика. 3)византи́я, византи́йская импе́рия, восто́чная ри́мская импе́рия, самоназвание ромейская империя — государство, сформировавшееся в 395 году вследствие окончательного раздела римской империи, после смерти императора феодосия 

Жангир-хан с воинами занял оборону в ущелье реки Орбулак Джунгарского Алатау и ждал в засаде до прихода основных сил казахов на пути следования неизвестного количества джунгарской армии во главе с Эрдэни-Батуром. Половина воинов организовала завал на пути, а остальная часть рассредоточились на утёсах, тем самым подготовив засаду джунгарам. В этой битве казахами было впервые массово применено огнестрельное оружие, и в первые же часы джунгары лишились многих воинов, шедших спереди [10]. Затем с тыла по джунгарам ударили войска, приведённые на Жалантосом-батыром эмира Мавераннахра. Джунгары вынуждены были отступить в Джунгарию.

Відповідь:

Державний устрій Франції

 

Державний устрій

Президентсько-парламентська республіка

Голова держави

Президент

Законодавча влада

Двопалатний парламент:

Національні збори

Сенат

Вищий конституційний орган

Конституційна Рада

Виконавча влада

Президент

Рада міністрів (уряд)

Гімн Франції

"Марсельєза" (написана в Страсбурзі у 1792 році, а 14 липня проголошена національним гімном)

Девіз країни

"Свобода, Рівність, Братерство"

Державний устрій Великобританії

Форма правління

 

Конституційна монархія.

 

 

Конституція

 

У формі єдиного документа конституції не існує. Конституційне значення мають традиції, законодавчі акти Парламенту та судові прецеденти.

 

 

Інститут Президента

 

Інститут президентства відсутній.

 

Глава держави – Королева, Ії Величність Єлизавета ІІ (з 6 лютого1952 р.). Її спадкоємець – Принц Чарльз (старший син).

 

Глава держави – монарх (королева). Королева Єлизавета ІІ (на троні з 6 лютого 1952 р.) є 40-м британським монархом з часів Вільяма Завойовника (1066 р.) і належить до Віндзорської династії. Королева вважається верховним носієм виконавчої влади, главою судової системи, верховним головнокомандувачем збройних сил, світським главою англіканської церкви, має формально-конституційне право скликати Парламент, розпускати Палату Громад, санкціонувати законопроекти, схвалені Парламентом. Поза цим, всі основні прерогативи державної влади здійснюються Парламентом та Урядом.

Законодавча влада

Парламент є незалежним законотворчим органом. Складається з двох палат.

Депутати Палати Громад обираються на 5 років за мажоритарною системою, відносною більшістю прямим і таємним голосуванням на основі загального виборчого права особами, яким виповнилося 18 років.

Спікер Палати Громад – Джон Беркоу (обраний 22 червня 2009 року, переобраний на посаду 18 травня 2010 року).

Палата Лордів складається з довічних перів (після проведення першого етапу конституційної реформи у листопаді 1999 р. майже всі спадкові пери, за винятком спеціально обраних 92, були позбавлені права засідати у Палаті Лордів), спеціально обраних спадкових перів, лордів-суддів з апеляцій та „духовних лордів” - двох архієпископів та 24 єпископів Англіканської Церкви. Кількісний склад Палати Лордів може змінюватись за рахунок зміни кількості довічних перів, чия загальна чисельність не регулюється законодавством.

Спікер Палати Лордів – баронеса Хеймен. Призначена Королевою Єлизаветою ІІ за результатами голосування Палати Лордів 4 липня 2006 р.

В умовах відсутності конституції і за положенням “парламентського суверенітету” Парламент не зв'язаний раніше ухваленими рішеннями і може скасовувати акти конституційного значення. Британські суди позбавлені права переглядати або скасовувати акти Парламенту.

Виконавча влада

Уряд країни, як правило, очолюється лідером партії, яка перемогла на виборах і має найбільшу кількість місць y Палаті Громад, складається з членів Кабінету, міністрів, що не входять до складу Кабінету, і молодших міністрів (всього налічується близько 100 осіб). Прем'єр-міністр одноосібно формує склад Уряду та визначає, хто з міністрів входить до складу Кабінету.

6 травня 2010 р. в країні пройшли вибори до парламенту, за результатами яких було сформовано новий уряд. Новим Прем'єр-міністром став консерватор Девід Кемерон, який замінив лейбориста Гордона Брауна, створивши коаліцію з ліберал-демократами.

Судова влада

Судова колегія Палати Лордів (найвища апеляційна інстанція у цивільних справах по всій країні, у кримінальних справах – в Англії, Уельсі та Північній Ірландії)

Верховні Суди Англії, Уельсу та Північної Ірландії

Шотландський Сесійний та Верховний Суд

 

Ключові політичні партії та їх лідери

Лейбористська партія. Створена в 1890 році. Налічує близько 200 тис. членів. Лідер партії – Едвард Мілібенд.

Консервативна партія. Дата заснування – 1671 р. (партія “Торі”), як Консервативна партія існує з 1830 р. Налічує близько 290 тис. членів. Лідер партії – Девід Камерон.

Ліберально-демократична партія. Сформована в березні 1988 року шляхом об’єднання ліберальної та соціал-демократичної партій. Налічує близько 70 тис. членів. Лідер – Нік Клегг

Міжнародний статус країни

Міжнародний статус країни з моменту ухвалення у 1931 р. Вестмінстерського статуту Велика Британія в особі свого монарха стала вважатись головою Британської Співдружності Націй, нині - Співдружності (The Commonwealth), до складу якої входять 53 держави, які отримали незалежність в результаті деколонізації, або мають традиційно тісні відносини з іншими країнами Співдружності. Під контролем Великої Британії продовжують залишатися 13 заморських територій.

Велика Британія – одна з країн-засновників ООН та постійний член Ради Безпеки, з 1949 р. - член НАТО; з 1973 р. – член Європейського Союзу.

Пояснення: