Які регіони світу охопили своїм впливом 3 найбільші держави раннього середньовіччя книга всесвітня історія гісем практичне заннятя 1

Від початку своєї історії через і до утворення перших поселень із сільськогосподарським життя, людство пройшло шлях освоєння територій, використання і видобуття вогню, початку споживання м'яса, створення знарядь полювання і праці, розвитку розмовної мови, пробудження свідомості, зародження образотворчого мистецтва.

Сільськогосподарська (неолітична) революція відбулась між 8000 і 5000 роками до н. е.та призвела до утворення осілих спільнот, тобто переходу від кочового життя (скотарство і збиральництво) до землеробства. Розрізнені поселення концентрувалися навколо життєдайних ресурсів — родючих природно зрошуваних земель, річок та озер, рясних випасів для худоби. Спільноти розвинулися у цивілізації, чому також сприяло вдосконалення транспортних засобів. Розвивалися різноманітні ремесла, поділ праці і розшарування суспільства на класи. У цих стародавніх цивілізаціях була винайдена писемність, що дозволило передавати знання з покоління в покоління на матеріальних носіях. Ці процеси розвитку стародавніх спільнот, супроводжуючись суперництвом і конфліктами, розвиваючись протягом тисячоліть, призвели до утворення держав і, потім, наддержав (імперій).

Падіння Римської імперії в Європі наприкінці античної епохи ознаменувало початок Середньовіччя.

У середині XV століття винайдення німцем Йоганном Гутенбергом сучасного книгодрукування — відбитками на папері покритими фарбою вирізаними на дерев'яних дошках дзеркального шрифту, вчинила переворот в комунікаціях, допомагаючи завершитися Середньовіччю і проголосити про Новий час, Відродження та науково-технічну революцію.

До XVIII сторіччя накопичення знань і технологій, особливо в Європі, досягло критичної маси, яка вдихнула життя в Промислову революцію. Більше чверті тисячоліття наука, знання, технології, торгівля і супутні їм війни прискорювалися в геометричній прогресії, створюючи як сприятливі умови, так і загрози, з якими нині стикається людська спільнота, що населяє планету

1. Понятие Средних веков появилось в 15-16 веках у итальянских историков-гуманистов, считавших предшествующий Возрождению период истории «темными веками» европейской культуры.

2. Основные признаки феодального строя в странах Западной Европы сформировались в IX-X веках. Его основным признаком является превращение земли в главный источник дохода. Князья, вельможи, короли, военачальники постепенно превратили общинные и завоёванные земли в свою собственность и наследственность.

3. Согласно экономической теории, города стали развиваться, когда общество перешло от простого воспроизводства к расширенному. Экономический прогресс обеспечил появление излишков продовольствия, необходимого для обеспечения несельскохозяйственного, т. е. ремесленного, населения, концентрирующегося на ограниченной территории. При этом местоположение каждого конкретного города предопределялось географическим положением: они располагались в наиболее выгодных в стратегическом отношении местах, обеспечивавших преимущества для обороны от внешних врагов, возникали вокруг резиденций правителей или на пересечении важнейших транспортных путей, выполняя функции торговых центров.

4. Для защиты.

5. Её достижения обогатили культуру многих народов, в частности народов средневековой Европы, и составили выдающийся вклад в мировую культуру. Это относится прежде всего к развитию философии, медицины, математики, астрономии, географических знаний, филологических и исторических дисциплин, химии, минералогии.

Среднеазиатское восстание 1916 года — вооружённое выступление мусульманского населения среднеазиатских владений Российской империи против русских поселенцев и центральной власти, вызванное трудовой мобилизацией и осложнённое межэтническим напряжением.

Непосредственным толчком к началу восстания стал указ о привлечении на тыловые работы в прифронтовых районах мужского населения в возрасте от 19 до 43 лет включительно. Недовольство восставших также было обусловлено отъёмом правительством земель и передачей её в собственность русским переселенцам, нищетой, стычками с вооружёнными отрядами казаков и новыми переселенцами, насильственной реквизицей скота у коренного населения. Местное духовенство в своих проповедях также возбуждало в населении недовольство политикой центральных властей.

Объяснение: