Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким тником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французьк тники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.
Традиційні цивілізаційні системи Сходу розвивалися переважно внаслідок кризи ранніх цивілізацій і переходу в різних формах і різними темпами до станово-класових відносин.
У Східному Середземномор'ї на території Палестини був написаний Старий Заповіт, що є важливим джерелом з історії господарства стародавніх євреїв та іудейсько-ізраїльських держав.
Старий Заповіт включає 50 книг і складається з трьох частин, написаних різними авторами впродовж XIII-II ст. до н. е.: Пятикнижжя Мойсеєвого (Тора - "Учення"), Священного Писання (поетичні та прозові тексти, історичні книги), Книги Пророків (народних проповідників та ораторів).
Ідейно-ціннісною установкою Старого Заповіту є визнання людської індивідуальності та примату особистості як образу та подоби Божої над соціальним статусом, національною належністю тощо. Основою Мойсеєвих законів є справедливість, що означає визнання прав людини на життя, власність, одяг, житло, працю і відпочинок, і праведність, що передбачає виконання людиною своїх обов'язків відповідно до заповідей Бога.
Економічні уявлення Старого Заповіту - це захист інтересів бідних верств населення, засудження багатства і влади, заклик до відновлення земельної патріархальної громади. Критикувалися надмірне накопичення багатства і розкоші, лихварство, пропонувалося обмежити боргове рабство шістьма роками, заборонялося використовувати потреби ближніх для власного збагачення, затримувати плату за працю найманого робітника, обважувати та обмірювати покупців, вимагалося періодично прощати борги і відпускати на волю рабів, багатство розглядалося як знак Божої прихильності за справедливість і праведність.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Повседневная жизнь и быт американцев в 20-е гг 20 века. повседневная жизнь и быт американцев в 20-е гг 20 века
ХХ столетие в сознании очень многих людей вошло в историю в качестве "Американского века". Но отношение к стране, давшей имя ХХ в., во всем мире неоднозначно, равно как противоречив и неоднозначен сам американский исторический опыт. Примером крайностей и противоречий является и восприятие США современным российским обществом. Впрочем, так было не всегда: еще 15 лет назад наше отношение к Америке было весьма гомогенным и остро критическим.
Уже в первой половине ХХ века можно увидеть массу подтверждений того самого "Американского века". К началу века в США бурными темпами развиваются экономика и новые технологии. Страна вступила в стадию "организованного капитализма". Ни в одной европейской стране монополии не были так могущественны, как в США. Проходит внушительная рационализация американского хозяйства. Развиваются новые управления, такие как фордизм. Возникает кризис 1929-1933 гг., который пошатнул не только национальную экономику США, но и экономики всего мира. И, наконец, "Новый курс" Ф. Рузвельта, который явился ключевым при вываде Соединенных Штатов из кризиса.
Именно эти пункты я и собираюсь подробнее рассмотреть в своем реферате - рационализация американского хозяйства, фордизм, кризис 1929-1933 гг., «новый курс» Ф. Рузвельта.