Отвечала ли ливонская война национальным интересам

Этот вопрос является спорным. С одной стороны, есть мнение, что война была необходима с целью достижения геополитических целей - выход к Балтике, преодоление «Ливонской преграды» (между Россией и Европой, мешавшей ускорению развития первой). С этой точки зрения невыплата «юрьевской дани» - формальный предлог, а масштабная война отвечает интересам России.

С другой точки зрения, война затевалась как демонстрация силы с целью получения именно дани, а масштабность и затянутость войны никак не отвечала интересам России (силы должны были быть брошены на крымское направление).

Метою представленої роботи є вивчення й оцінка інформації, що її передавав у 1914–1915 роках уряду і Генеральному штабу збройних сил Царства Болгарія військовий аташе у Стамбулі полковник Тодор Марков стосовно внутрішньополітичної ситуації в Османській імперії та зовнішнього курсу Порти. Його думка з приводу процесу зближення Софії і Стамбула на початку Першої світової війни, а також сприйняття ним Османської імперії як потенційного партнера Болгарії є показовими у контексті розуміння настроїв тодішньої болгарської військової і дипломатичної еліт. Документи, що їх він надсилав у Софію, – телеграми, рапорти, бюлетені – це цінні джерела, котрі, незважаючи на їх офіційний характер, все ж дозволяють скласти уявлення про зовнішньополітичні уподобання полковника, його ставлення до болгарсько-османської співпраці.

Упродовж липня 1914 року – жовтня 1915 року і Царство Болгарія, і Османська імперія планомірно рухалися у бік союзу з Німецькою імперією і Австро-Угорською монархією, що автоматично робило кожну із них партнерами ігаючи за зближенням між Софією і Стамбулом, полковник Тодор Марков з осені 1914 року почав виказувати власний скептицизм відносно міці османської зброї та монолітності Оттоманської імперії. Він відверто не розголошував свого ставлення до перспективи двосторонньої військової співпраці, проте наведені ним факти у дипломатичних документах свідчать про його переконання у ненадійності міждержавного військово-стратегічного партнерства. Втім, Царство Болгарія і Османська імперія все-таки оформили своє членство у чотирьохсторонньому військово-політичному блоці. Як відомо, Перша світова війна завершилася для них поразкою та значними людськими і територіальними втратами.

1. Имели право граждане(мужчины). Не имели права : женщины, рабы, иностранцы.

2. Перикл. Первый стратег

3. Перикл сказал:"Я выплачу все деньги, которые истратил и на памятниках напишу, что они воздвигнуты мною."Горожанам это не понравилось и они не стали его судить.

4. Бедным.

5. Анаксагор был философом, является основоположником афинской школы философия Софокл был драматургом, один из самых известных трагиков Древней Греции Фидий был скульптором, один из величайших художников высокой классики.  

Объяснение:

что писать тут?)