Вчем причины возникновения феодальной раздробленности? какие из этих причин вы считаете главными? можно было ли избежать раздробленности. свой ответ аргументируйте

Причины феодальной раздробленности формирование феодального землевладения: старая родоплеменная знать, оттесненная некогда в тень столичной военно-служилой знатью, превратилась в земских бояр и образовала вместе с другими категориями феодалов корпорацию земельных собственников (сложилось боярское землевладение) . постепенно столы превращаются в наследственные в княжеских родах (княжеское землевладение) . "оседание" на земле, возможность обойтись без киева приводили к стремлению "обустройства" на местах. развитие сельского хозяйства: 40 видов сельского земледельческого и промыслового инвентаря. паровая (двух- и трехпольная) система севооборота. практика удобрения земли навозом. крестьянское население часто перемещается на "вольные" (свободные земли) . основная масса крестьян лично свободные, ведут хозяйство на землях князей. решающую роль в крестьян играло прямое насилие феодалов. наряду с этим - использовалось и : в основном - продуктовая рента, в меньшей степени - отработки. развитие ремесла и городов. в середине xiii века по летописям в киевской руси насчитывалось свыше 300 городов, в которых имелось почти 60 ремесленных специальностей. особенно высока была степень специализации в области технологии обработки металлов. в киевской руси происходит формирование внутреннего рынка, но приоритет все-таки остается за внешним рынком. "детинцы" - торгово-ремесленные посады из беглых холопов. основная масса городского населения - меньшие люди, "наймиты" и деклассированные "убогие люди", челядь, жившая на дворах феодалов. в городах проживает также городская феодальная знать и формируется торгово-ремесленная верхушка. xii - xiii вв. на руси - это эпоха расцвета вечевых собраний.

Объяснение:

Боротьба угрів за підкорення слов’янського населення Закарпаття розтяглася на століття. За часів розквіту Русі та Галицько-Волинського князівства край неодноразово входив до їхнього складу. З ослабленням Галицько-Волинського князівства Закарпаття остаточно приєдналося до Угорщини, де було поділене на окремі територіально-адміністративні одиниці — комітати. Їх очолювали призначені королем із-поміж угорських панів намісники — ішпани (жупани), що здійснювали адміністративну, військову і судову владу. Землі, особливо в низинних районах Закарпаття, роздавалися угорським землевласникам, а в міста переселялися угорці, німці, євреї. Слов’янське населення витіснялося в гори або піддавалося мадяризації (перехід на угорську мову та засвоєння угорської культури).

Афі́ни (грец. Αθήνα, МФА: [aˈθina]) — місто, столиця Греції. Розташоване на відстані 8 км на північний схід від порту Пірей у затоці Егейського моря, побудоване навколо скелястих пагорбів Акрополіса висотою 169 м і Ареопага висотою 112 м. Лежить на півдні центрального плато Аттики, де протікають гірські потоки Кефіс та Іліссос.

Стародавні Афіни були потужним містом-полісом, важливим тницьким центром. Тут народились Сократ, Перикл, Софокл; Платон започаткував «академію», а Арістотель — ліцей. Афіни — колиска Західної цивілізації, батьківщина світової демократії.

Ошатна антична спадщина добре збереглась у місті: Акрополь, Парфенон, Афінська агора, Храм Зевса Олімпійського, Римський форум, Храм Гефеста тощо. Збереглись донині й деякі з пам'яток доби панування Османської імперії (незалежність від якої Греція здобула лише 1830 року). Сучасну історію міста репрезентують Грецький парламент, Палац Президента та, так звана, Афінська трилогія: Національна бібліотека, Афінський університет та Національна академія. 1896 року в Афінах було відроджено сучасні Олімпійські ігри.