Сравните развитие франции в 16 веке с её положением при людовике 14.что изменилось, а что осталось прежним?

В эпоху правления Людовика XVI (1774–1792) отмечались удачные для Франции периоды времени, однако слишком грандиозные проекты и военные кампании XVIII века привели к затяжному финансовому кризису. По причине ухудшающегося экономического положения, народного недовольства запутанной системой привилегий, дарованных дворянскому сословию и духовным лицам, а также отсутствия возможностей реформы, в 1789 году в Версале были созваны Генеральные штаты. 28 мая 1789 года аббат Сийес заявил, что третье сословие пройдёт процедуру поверки своих полномочий, и предложил сделать то же самое двум другим сословиям. Не дождавшись согласия, поверка была выполнена и депутаты, представляющие третье сословие, проголосовали за существенно более радикальные меры, чем планировалось изначально, объявив себя Национальным собранием, которое представляет не сословия, а народ.

По указанию Людовика XVI зал заседаний Генеральных штатов был закрыт, после чего Собрание перенесло своё заседание в королевский теннисный корт, где была принесена так называемая клятва в зале для игры в мяч (20 июня 1789 года), согласно которой делегаты обязались не расходиться до принятия конституции Франции. Большинство делегатов от духовенства вскоре присоединились к делегатам третьего сословия, как и 47 представителей дворянства. К 27 июня королевская партия окончательно уступила, несмотря на то что к Парижу и к Версалю стали стягивать войска. 9 июля Национальное собрание провозгласило себя Учредительным собранием.

11 июля 1789 года король Людовик, действуя под влиянием консервативного дворянства, а также своей супруги, Мария-Антуанетты, и своего брата, графа д’Артуа (будущего короля Карла Х), отправляет в отставку и высылает из страны министра-реформатора Неккера, а также полностью реорганизует министерство. Большинство парижан, считая эти действия началом роялистского переворота, перешли к открытому восстанию. Часть войск присоединилась к буйствующей толпе; другая часть сохраняла нейтралитет. 14 июля 1789 года в результате четырёхчасового сражения повстанцы захватили крепость Бастилию, убив её коменданта и несколько охранников. Король и его вооруженные сторонники временно пошли на уступки бунтующим. После этих погромов дворянство начало покидать страну, и эмигранты издалека строили планы организации гражданской войны в королевстве, а также подстрекали европейские страны создать коалицию против Франции. Мятежные настроения и дух народовластия распространился по всей Франции. В сельской местности мятежники, зачастую, шли еще дальше: сжигали крепостные документы и было разрушено множество шато, в ходе крестьянского восстания в провинциях, известного в истории как Великий Страх.

4 августа 1789 года Национальное собрание упразднило феодальную систему, покончив одновременно с помещичьими правами второго сословия и с церковными десятинами первого сословия. Всего лишь в течение нескольких часов знать, духовенство, горожане, провинции, артели и города с местным самоуправлением лишились своих особых привилегий. Революция также вызвала начало существенного смещения центра власти с Римско-католической церкви в светское государство.

Принятое в 1790 году законодательство лишило церковь права обложения налогом собранного урожая, известным как «десятина», упразднило особые привилегии духовенства и положило начало конфискации церковного имущества: во времена Старого порядка церковь являлась крупнейшим землевладельцем в стране. Дальнейшие законодательные акты упразднили практику монашеских обетов. Новый церковный порядок, известный как Гражданское устройство духовенства, вступил в силу 12 июля 1790 года и превратил оставшихся служителей духовенства вгосударственных служащих, от которых требовалось принести присягу на лояльность к конституции. Такое Гражданское устройство духовенства позволило поставить католическую церковь на службу интересам светского государства.

Київ у Середні віки . У період Раннього Середньовіччя Київ без сумніву був багатим та процвітаючим містом, однак починаючи з XII-XIII ст.. він остаточно втрачає своє економічне та політичне значення. Саме у той час, коли Київ фактично занепав, іноземцями і була зроблена більша частина записів про це місто. Саме їх свідчення ми і використали для нашого матеріалу. Якщо вірити записам іноземців у XV-XVI ст., Київ…."це старе, велике й просторе місто, оточене довкола парканом. На горах і досі видно руїни руських церков та монастирів, залишки різних будівель". Київ, званий колись Кізовією [Kisovie], був раніше одним із найдавніших міст Європи, про що свідчать залишки старовини, а саме: висота і ширина укріплень, глибина ровів, руїни його храмів, стародавні поховання кількох королів, що в них знаходяться. З цих храмів лише два збереглося в цілості: Святої Софії і Св. Михайла, а від решти лишилися тільки руїни. У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринта" . Як жили кияни у XIV- XVII ст б життя у тамтешніх жителів такий: з ранку і до трьох годин вони займаються своїми справами, а потім відправляються в корчми і залишаються там до ночі; нерідко, будучи п'яними, вони влаштовують там бійки" "Житла тут побудовані на зразок московських, одноповерхові, досить низькі, рідко вище одного поверху . "Використовуються свічки, зроблені з дерев'яних скалок, такі дешеві, що за два динари їх іде більше, ніж треба для освітлення найдовшими зимовими ночами. Димарі продаються на базарі, що викликало б [у нас] сміх. "Місто багате хлібом та м’ясом. В ньому збирається певна кількість купців з хутром, вивезеної з Верхньої Русі ; об’єднавшись у каравани вони їдуть до Каффи (Феодосії), однак подібно до овець, їх часто захоплюють у полон ".Однак не будемо зациклюватися лише на міщанах. Як ніяк, попри різноманітні перипетії політичного життя, Київ завжди залишався важливим релігійним центром, тому не дивно, що на його вулицях можна було досить часто зустріти ченців. "У цьому монастирі є багато ченців, а також патріарх всієї Русі, який проживає в цьому місці і підлягає лише константинопольському патріархові. Перед цим монастирем стоїть інший, де живе багато черниць, числом до сотні ; вони займаються шитвом і гаптують на ошатних хустинах прегарні вишивки, продаючи їх тим, хто приходить на огляд"

Объяснение:

Відповідь:

Освіта:Середньові́чну систему освіти було запозичено в античності, але її збагатили й пристосували до нових умов.

Література:

У цей час його найвагомішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос.

Архітектура:Романський стиль

В ХІ-XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які змінювали один одного, —романський і готичний. Перший — романський — панував в ХІ-ХІІ ст., другий — готичний — у XII-XV ст. Найбільш яскраво вони проявилися в архітектурі замків і церков.

Мистецтво:Середньовічне мистецтво західного світу охоплює широкий спектр територій і часу, понад 1000 років мистецтва в Європі, а часом і на Близькому Сході і в Північній Африці. Воно включає в себе основні художні напрямки та періоди, національне і регіональне мистецтво, жанри, відродження, прикладне мистецтво та самих митців.

Пояснення:

після : це типу рядок