Напишите на тему "почему мы изучаем ? " начните так: - это наука о .

- это наука мы о прошлом . мы изучаем чтобы знать что было в прошлом.если мы не будем иучать то мало чего будем знать.олько постигнув свою природу, свою сущность с совершенной ясностью и полнотой, человек способен оставаться самобытным, ни минуты не вступая в противоречие с самим собой, не обманывая ни себя, ни других..  и изучение этой , создание как науки, есть часть этого процесса национального самопознания,  который так высоко ставит трубецкой  ведь каждый человек несет в себе черты национального характера, национального сознания и,  познавая свой народ, он тем самым познает самого себя. 

Провёл ряд реформ, направленных на централизацию государства и построение общественных институтов. Созван первый Земский собор с представителями от всех сословий, кроме крестьянства.  В том числе:

Cоставлен Судебник.-судебная власть

Начал создавать систему приказов. То есть министерств.

Проведены земская и губная реформы, перераспределившие полномочия наместников и волостелей в пользу выборных представителей черносошного крестьянства и дворянства.

Отменил кормления и принял Уложение о службе.

Кроме этого:

Русь закрепилась на Балтийском море. Успешный поход на Крым. Взял Казань.

Объяснение:

ответ: Незважаючи на всі зміни історії, людське життя тривало, люди одружувалися, народжували і виховували дітей. У XVII—XVIII ст. чоловіки шлюб зазвичай брали у віці 25—29 років. Нормальним явищем був шлюб із розрахунку, оскільки більшість сімей були союзами не кохання, а господарства. Низький рівень виробництва не дозволяв молодій сім'ї швидко звестися на ноги, через це шлюб брали лише тоді, коли вже мали власне господарство. Сім'ї здебільшого були великими, багатодітними. Виживало в середньому 5—7 дітей.

Загальна тривалість життя хоч і збільшилась, але не набагато. Тільки чверть населення досягала 50-річного віку. Тривалість життя значною мірою залежала від соціального походження.

Як і в попередні століття, епідемії чуми, тифу, холери, кору забирали життя значної частини населення. Поширенню епідемій сприяли війни, антисанітарія, скупченість і невпорядкованість міст.

Щоправда, деякі смертельні хвороби відступили: зник сказ, що наводив жах за середньовіччя; сифіліс утратив епідемічний характер; остання епідемія чуми в Західній Європі сталася в 1720 р.

З епідеміями намагалися боротись: хворих ізолювали, одежу спалювали. У будинках проводили дезінфекцію, влаштовували карантини. Почалося впорядкування міст, які були осередками хвороб. Коли з метою запобігання епідеміям міська влада Парижа організувала прибирання вулиць, на честь цієї події складали пісні, навіть відкарбували дві пам'ятні монети. У другій половині XVIII ст. поліція заборонила виливати нечистоти на вулиці Парижа.

Життя як у містах, так і в селах залежало від тривалості світлого дня. З заходом сонця життя і в містах, і в селах завмирало. Будинки освітлювалися свічками або масляними лампами. Вуличне освітлення з'явилося лише наприкінці XVII ст.

Объяснение: Найбільш сприйнятливими до нових продуктів харчування були заможні верстви суспільства. Цукор, кава, чай, шоколад стали символом епохи тництва. У кав'ярнях, салонах за чашкою кави, чаю або шоколаду обговорювали, сперечались, вирішували політичні проблеми.