и живемо в епоху переходу від тоталітарної державної моделі до демократичного суспільства, в центрі якого стоїть не
держава та її інституції, а особистість, її інтереси, потреби. Кожен народ, великий чи малий,
прагне осмислити власну історію — минуле і
сучасне буття, думкою-мрією заглянути в майбутнє. Людству відомі героїчні національні епоси народів —
«іліада» та «Одіссея»
легендарного грецького співця Гомера,
індійський епос —
«Манабхарата», французький «Пісня про
Роланда» історичні
думи та пісні українців і багато інших.
Саме художня література допомагає
конкретизувати сухі
рядки підручника, забезпечує учням
більш змістовне бачення тих подій, які
вони вивчають за
програмою. Побут,
звичаї, вірування, природа, люди минулого дають відповіді на багато
запитань, дають можливість учням зрозуміти
внутрішній світ людини минулого, поставити
умовно себе на її місце і зрозуміти їх вчинки.
Майстерне застосування художньої літератури, а також пробудження до неї інтересу в
учнів відкриває широкі перспективи в методичному відношенні.
Художня література емоційно насичує урок,
підвищує його якість, звільняє розповідь викладача від надмірної абстрактності та схематизму. Захоплення розповіддю, її естетична приналежність підтримують неослабну увагу учнів
протягом усього уроку, а це надає їм можливість сприйняти матеріал ясно, чітко, глибоко.
Робота над вивченням художньої літератури
розвиває мову учнів, збагачує мову й самого
вчителя, дає можливість образніше викласти
зміст уроку.
Отже, пізнавальне, виховне і методичне значення використання художньої літератури у
навчанні історії України велике і незаперечне.
Тому художня література має стати постійним
супутником вчителя історії України.
Объяснение:
mado191065
20.04.2023
Издавна Индейцы верили в переселения душ( реинкарнацию) Они верили в то что если совершать хорошие дела, то после их смерти их душа возродиться в их потомках, а если вести себя не правильно ( грешить ) то их душа после смерти могла вселиться в червя и ли ещё какое нибудь насекомое, или вообще неодушевлённый предмет.Индейцы верили что души их дедов живут в их внуках, поэтому когда рождался ребёнок у индейцев, они встречали его со словами ...Ты вернулся!! И все хотели что бы их души после смерти не были забыты, поэтому старались вести праведный образ жизни.
ikalabuhova
20.04.2023
СМУТНОЕ ВРЕМЯ
Царствование Ивана Грозного сильно ослабило Россию. Царь не оставил наследника, который мог бы справиться с управлением России в это сложное время. Старший сын Иван был в припадке гнева убит царем. Другой сын, Федор, занявший престол после смерти отца, мечтал стать монахом и мало интересовался государственными делами. Фактически вместо него правил его родственник, умный и волевой боярин Борис Годунов. Самый младший сын Ивана Грозного — Дмитрий — погиб при невыясненных обстоятельствах, но народная молва обвинила в его гибели Бориса Годунова.
В 1598 году после смерти бездетного царя Федора династия Рюриковичей, правившая Россией более семи веков, пресеклась. Земский собор избрал Годунова на царство. Началось его правление успешно, но несколько страшных неурожайных лет сильно ослабили власть Годунова. В народе стали считать его неправедным, ненастоящим царем, хотя он прилагал все усилия, чтобы накормить голодных. Достаточно было только искры, чтобы в России разгорелся пожар народной смуты.
В начале 17 века в Польше объявился человек, который назвался «чудесно царевичем Димитрием. Но это был не Дмитрий, а беглый монах Григорий Отрепьев. Поэтому его называют Лжедмитрием. Собрав войско, Лжедмитрий пошел в поход на Москву. В его войско входили отряды польских воинов и недовольных Годуновым русских дворян. Но армия Годунова разбила разношерстное русско-польское войско Лжедмитрия. И только неожиданная смерть Годунова самозванца.
Москва открыла ему свои ворота, и Лжедмитрий стал царем. Но правил он всего год. Бояре недовольные тем, что главными советниками Лжедмитрия стали приехавшие вместе с ним поляки, организовали заговор. Лжедмитрий был убит, а царем был назван боярин Василий Шуйский, хитрый интриган, но слабый правитель. Народ не считал его законным царем. Объявились новые самозванцы, которые называли себя именами различных «чудесно русских царей. И каждый из них со своим войском разорял и грабил русские земли.
Этой ситуацией воспользовались иноземные враги России — поляки и шведы. Польское войско заняло значительные территории и с части бояр захватило Москву. Шведы тем временем захватили Новгородские земли. Встал вопрос о существовании независимого Русского государства.
Многие русские люди считали, что иноземцев и самозванцев нужно изгнать из пределов Руси. В Нижнем Новгороде собралось народное ополчение, каждый русский человек должен был отдать пятую часть имущества на его создание. Возглавили ополчение горожанин Козьма Минин и князь Дмитрий Пожарский.
В 1611 году народная армия заняла Москву. Через два года собрался Земский собор, на котором новым царем был избран Михаил Романов.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Якою є роль художньої літератури у вивченні історії?
М
и живемо в епоху переходу від тоталітарної державної моделі до демократичного суспільства, в центрі якого стоїть не
держава та її інституції, а особистість, її інтереси, потреби. Кожен народ, великий чи малий,
прагне осмислити власну історію — минуле і
сучасне буття, думкою-мрією заглянути в майбутнє. Людству відомі героїчні національні епоси народів —
«іліада» та «Одіссея»
легендарного грецького співця Гомера,
індійський епос —
«Манабхарата», французький «Пісня про
Роланда» історичні
думи та пісні українців і багато інших.
Саме художня література допомагає
конкретизувати сухі
рядки підручника, забезпечує учням
більш змістовне бачення тих подій, які
вони вивчають за
програмою. Побут,
звичаї, вірування, природа, люди минулого дають відповіді на багато
запитань, дають можливість учням зрозуміти
внутрішній світ людини минулого, поставити
умовно себе на її місце і зрозуміти їх вчинки.
Майстерне застосування художньої літератури, а також пробудження до неї інтересу в
учнів відкриває широкі перспективи в методичному відношенні.
Художня література емоційно насичує урок,
підвищує його якість, звільняє розповідь викладача від надмірної абстрактності та схематизму. Захоплення розповіддю, її естетична приналежність підтримують неослабну увагу учнів
протягом усього уроку, а це надає їм можливість сприйняти матеріал ясно, чітко, глибоко.
Робота над вивченням художньої літератури
розвиває мову учнів, збагачує мову й самого
вчителя, дає можливість образніше викласти
зміст уроку.
Отже, пізнавальне, виховне і методичне значення використання художньої літератури у
навчанні історії України велике і незаперечне.
Тому художня література має стати постійним
супутником вчителя історії України.
Объяснение: