1. «Повість минулих літ» — це … а) епічний твір про роки князювання Ярослава Мудрого; б) белетристична повість про давні часи; в) історична і літературна пам’ятка, у якій історичні події викладено у формі літературних творів різних жанрів; г) хроніка життя руських князів. 2. Укажіть, що означає термін «літопис»? а) переказ; б) оповідання; в) хроніка; г) розповідь. 3. Укажіть твір, у якому вміщено легенду про заснування Києва: а) «Літопис Самійла Величка»; б) «Історія України-Русі»; в) «Повість минулих літ»; г) «Слово про Закон і Благодать». 4. Нестор Літописець, на відміну від інших ченців... а) розташував відомості в літописі у хронологічній послідов­ності; б) дав назву «Повісті...»; в) вилучив зі свого літописного твору окремі біблійні ле­генди; г) вважав уведення християнства на Русі поспішною справою. 5.На скільки частин поділяється Літопис Самійла Величка? а) десять; б) вісім; в) шість; г) чотири. 6.Назвіть хронологічні рамки матеріалу викладеного в «Історія-Русі» М. Грушевським: а) від прадавніх часів до другої половини XV ст.; б) від прадавніх часів до другої половини XVI ст.; в) від прадавніх часів до другої половини XVII ст.; г) від прадавніх часів до другої половини XVIII ст. ІІ рівень ( ) 7.Дайте визначення термінів: Козацькі літописи — це … 8. Заповніть пропуски в тексті. Історичний твір XI-XVII ст., у якому найголовніші події записувалися у вигляді оповідей в хронологічному порядку по роках (літах) називається …… Першим професійним істориком Київської Русі, батьком усієї нашої історії називають … Він – автор літопису ………. У ньому зібрані в певному порядку відомості від 852 до …… року. Історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам називаються …… Автором найбільшого з усіх творів цього жанру є …… .Літопис С. Величка мав великий вплив на творчість …. 9. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами. 1 2 3 4 А)Митрополит Іларіон Київський Б) Михайло Грушевський В) Самійло Величко Г) Нестор літописець Д) Ярослав Мудрий 1-___; 2-___; 3-___; 4-___. 10.Які з тверджень стосуються Михайла Грушевського? 1. Вивчав події Національно - визвольної війни та Руїни; 2. Автор праці «Історія запорозьких козаків»; 3. За 50 років наукової діяльності надрукував понад 240 праць; 4. Автор праці «Історія Малої Росії»; 5. Перший серед українських істориків почав використовувати термін «Україна-Русь»; 6. Автор 10-томної «Історії України –Русі»; 7. Автор найповнішого узагальнюючого дослідження історії України від найдавніших часів до середини XVIIІ ст.

ответ: симеон полоцкий, оставшийся под этим именем в , на самом деле при крещении получил имя самуил, а фамилия его была — петровский-ситнианович. родился он в полоцке или его окрестностях в 1629 году. в конце 1640-х годов учился в киево-могилянской коллегии, бывшей средоточием православной учености в юго-западной руси. позже, вероятнее всего, молодой человек продолжил образование в виленской иезуитской академии, где, по некоторым данным, вступил в униатский базилианский орден. исследователями этот факт часто ставится ему в вину, но по-другому получить приличное образование в те времена было невозможно — этот путь прошли многие выходцы из южной руси, после униатского искуса вернувшиеся в лоно православия, перебравшиеся в россию и ставшие знаменитыми церковными иерархами.

в 1656 году документально засвидетельствовано пребывание самуила ситниановича уже в полоцке. он принял монашеский постриг с именем симеон, вступил в братию полоцкого богоявленского монастыря и стал дидаскалом (учителем) братского училища. в этом же году царь алексей михайлович, выехавший к армии, которая тогда воевала со , побывал в полоцке, где состоялось его личное знакомство с молодым учителем. двенадцать учеников симеона продекламировали стихи его сочинения, чем поразили самодержца в самое сердце, — такие вещи в москве были тогда неизвестны. знакомство в 1660 году, когда симеон полоцкий в составе полоцкой делегации присутствовал на московском соборе, посвященном самовольному оставлению никоном патриаршего престола.

объяснение:

Кочевники — люди, временно или постоянно ведущие кочевой образ жизни, люди без определенного места жительства. Средства к существованию кочевники могут получать из самых разных источников — кочевое скотоводство, торговля, различные ремесла, рыболовство, охота, наемный труд или даже грабеж или военные завоевания. В современной историографии выделяют три основные категории кочевников. Во-первых, это охотники и собиратели (австралийские аборигены, арктические индуины, африканские кунгсаны), существующие в естественной среде, незнакомые с сельским хозяйством или животноводством. Во-вторых, это кочевники, занимающиеся ремеслом и торговлей, такие, как цыгане или туареги, которые регулярно перемещаются ради торговли или выполнения небольших ремесленных работ. В-третьих, это кочевые скотоводческие народы от древних скифов, сарматов, гуннов до современных бедуинов, монголоязычных народов, сезонно перегоняющие скот с одного пастбища на другие, приблизительно в одни и те же места. Кочевой образ жизни испытал упадок в 20 веке главным образом по экономическим причинам, таким как индустриализация или прогресс в сельском хозяйстве, различные условия землевладения, а также по причинам политического характера, прежде всего из-за образования национальных государств, которые не поощряют свободного движения населения без границ. Какую же роль сыграли кочевники в историческом процессе? Вопрос этот далеко не нов, но на него все еще нет общепринятого ответа

Объяснение: