Приведите примеры элитарного кино, литературы (по 5 примеровОбъясните, почему оно является элитарным​

Объяснение:

Пример: фильмы Тарковского и Феллини, картины Пикассо, музыка Шнитке. Элитарная культура создаётся для узкого круга людей её оценить. Элитарная культура требует определённого уровня подготовки.

Они никак не взаимодействуют, простым людям сложно осознать, им нужен огромный уровень подготовки.

починаючи з 1474 p., коли татари пограбували кам'янець, дунаєвець, галич і захопили 40 тисяч полонених, європейські та вітчизняні  літописи  й хроніки були наповнені повідомленнями про безкінечні бідування і грабунки, що приносили турки і татари в україну. у 1482 р. кримський хан з намови московського великого князя івана третього з великою ордою дійшов до києва, що був суперником москви, і «град взяв і огнем сожже. полону безчисленно взя, а землю києвську учинила пусту».

турки і татари вихором налітали на українські села і міста,  палили  їх, старих людей вбивали, а дітей, жінок і чоловіків забирали в полон - ясир. у 1498 р. з  галичини  і  поділля  вони забрали 100 тисяч людей. весь південь україни вони прагнули перетворити у «дике поле».

, грабіжники зв'язували захоплених  арканом  за шию та руки і під удари та посвист нагайок гнали до криму. полонили перш за все молодих селян, а також ремісників, купців. на кордоні ханства ясир ділили - розлучали рідних, б'ючи сильних і вбиваючи тих, котрі ослабли.

страхіття татарської навали стали особливістю життя україни, що потерпала від них протягом чотирьох століть. польсько-литовські урядовці, які володіли українськими землями, не захищали їх від татар, a інколи й продавали цілі округи для пограбування. це змушувало місцеве населення озброюватися та організовувати самооборону і розвідку. по всій україні на високих місцях були встановлені стрімкі вежі із смоляними діжками. у разі небезпеки смолу на вежах запалювали, і великі території відразу дізналися про прихід татар. попередження надавало змогу населенню міст і сіл вчасно організовувати самооборону

Объяснение:

У монографії досліджуються витоки московської концепції Переяславської Ради 1654 року. Зроблена спроба вписати генезу вказаної

концепції в контекст експансіоністських стратегій Московії XIV -

першої половини XVII, які у свою чергу розглядаються на тлі східноєвропейських аналогів. При цьому відфільтровується образ Московії

в світобаченні українського козацтва в XVI - середині XVII ст., з’ясовуються особливості московської політики Богдана Хмельницького

1648-1653 років.

Для науковців, викладачів вузів, студентів, усіх, хто цікавиться