Новгородская республика Форма правления (монархия или республика) и её главные черты.

ответ: Республика

Объяснение: В XII--XIII вв. в Новгородской земле сложилась особая форма правления: власть принадлежала боярской верхушке, ограничивающей деятельность князя, высок был авторитет религиозной власти.  Во второй половине XIV в. княжеская власть стала номинальной, сформировалась боярская республика. Республиканская форма правления зародилась в княжестве в самом начале XII века и сохранялась в течение нескольких столетий, что делало его одним из наиболее развитых княжеств.  Отсутствие правящей княжеской династии позволяло сохранить единство и избежать раздробленности. Этот исторический период назван Республиканским. Но демократия в Новгородском княжестве была элитарной. Власть была сосредоточена в руках нескольких влиятельных боярских семей. Большую роль в общественной роли Великого Новгорода играло народное собрание — вече, сформировавшееся после изгнания князя Всеволода. Оно обладало очень широкими полномочиями: объявляло войну, заключало мир, решало совершенно разнокалиберные вопросы. Новгородское княжество было обособлено от других русских земель, и не особенно стремилось принимать участие в решении общих вопросов. Правящим семьям был присущ консерватизм, желание сохранить старые порядки, и именно эта категоричность в свое время помешала Новгородскому княжеству стать центром объединения Руси.

Главные черты:

-выборность властей – в Новгороде людей на все основные должности (князь, посадник, тысяцкий, епископ/архиепископ) избирало вече;

-сменяемость властей – князю в любой момент могли «указать путь», посадник, тысяцкий и другие избирались на определённый срок, лишь епископ/архиепископ занимал должность пожизненно.

Ковпак С. А. (1887-1967) - командир Сумского партизанского соединения в ВОВ, дважды Герой Советского Союза, генерал-майор. Провёл 5 рейдов по фашистским тылам (свыше 10 тыс. км) . Написал книгу "От Путивля до Карпат".

Медведев Д. Н. (1898-1954) - командир крупных партизанских отрядов в Смоленской, Орловской, Могилёвской, Ровенской и Львовской областях во время ВОВ. Герой Советского Союза, полковник, писатель. Написаны - документальная книга "Это было под Ровно", пьеса"Сильные духом" (в соавторстве с А. Гребневым.

Золотою буллою називають постанови, прийняті на імперських сеймах (рейстагах) у Нюрнберзі (січень 1356 р.) і Меці (грудень 1356 р.), та затверджені імператором Карпом IV (1347-1378) як основний конституційний акт "Священної Римської імперії" (так тоді називалася Німеччина разом із завойованими нею територіями). Основний зміст цього документа такий: •узаконювався порядок обрання імператора курфюрстами (князями-виборцями, а саме: архієпископами Тріра, Кельна, Майнца, світським князем Саксонії, Бранденбурга, Пфальца та королем Чехії), а також час і місце виборчого з'їзду й детальний регламент виборчої процедури (постійним місцем виборчого з'їзду курфюрстів було про голошено м. Франкфурт-на-Майні, в якому курфюрстери повинні були збиратися за за архієпископа Майнського не пізніше, ніж через три місяці після того, як імператорський престол стане вакантним, і обирати імператора простою більшістю голосів); •курфюрстери мали право зобов'язувати німецького імператора двічі (підчас виборів і після коронації) підтверджувати права та привілеї, котрі вони отримали від нього до дня виборів.•колегії курфюрстів мали право на своїх щорічних з'їздах приймати рішення з найважливіших питань внутрішньої та зовнішньої політики, що були обов'язковими для короля. Вона ж наділялася вищими судовими повноваженнями, зокрема й правом суду над імпера тором та відстороненням його від влади; •визначалися ранги й обов'язки курфюрстерів та закріплювалися за ними привілеї- монетна, гірнича, соляна, лісна, судова, ринкова, мисливська, митна регалії (монопольне право), а також юрисдикція над єврейським населенням;79• вміщував постанову про "земський мир" (спроба обмежити феодальний розбій і війни, що руйнували країну, підривали торгівлю, завдавали значних збитків прибуткам імператорів і князів), але одночасно легалізовував міжусобні війни, встановлюючи для них певні межі.Золота булла відіграла реакційну роль у розвитку Німеччини, позаяк закріпивши її політичну роздробленість, вона відкинула країну на багато років назад. Як конституційний акт Золота булла Карла IV зберігала своє значення до 1806 р. - до припинення існування "СвященноїРимської імперії"