Прочитайте внимательно текст исторического источника и ответьте на во Соборное Уложение 1649 г.: Если государевы дворцовые и черносошные крестьяне, убежав из государевых дворцовых сёл и из чёрных волостей, стали жить во владениях патриарха, или митрополита, или монастыря, или у бояр, или у всяких вотчинников и помещиков, а в писцовых книгах те беглые крестьяне или отцы их записаны за государем, то тех государевых беглых крестьян, разыскивая, свозить обратно в государевы дворцовые сёла и в чёрные волости с жёнами и детьми без урочных лет. Также если кто-то из вотчинников и помещиков начнут государю бить челом о беглых своих крестьянах, то отдавать беглых крестьян из бегов по писцовым книгам прежним их хозяевам без урочных лет. Перескажите кратко своими словами отрывок из Соборного уложения 1649 г.. Как изменилось положение всех русских крестьян в результате принятия Соборного Уложения? Подтвердите свой ответ текстом документа. Объясните, почему историки считают, что Соборное Уложение 1649 г. означало окончательное оформление крепостного права в России

Объяснение:

1492 г. – Колумб открыл Америку.

1498 г. – Васко да Гамой открыл морской путь вокруг Африки в Индию. 1497 г. – Джон Кабот открыл полуостров Лабрадор и Ньюфаунленд.

1500 г. – Висенте Пинсон открыл устье Амазонки.

1519-1522 гг. – первое кругосветное путешествие Магеллана, открытие Филиппинских, Марианских, Молуккских островов, Магелланова пролива.

1513 г. – Васко Нуньес де Бальбоа открыл Тихий океан.

1519-1553 гг. – открытия и завоевания в Южной Америке Писсаро, Кортесом, Орельяной, Альмагро.

1528-1543 гг. – открытие испанцами внутренних районов Северной Америки.

XVI – XVII вв. – освоение французами и англичанами восточных берегов Северной Америки.

1612-1632 гг. – открытие северо-восточного побережья англичанами. 1643 г. – Тасман открыл Новую Зеландию.

Географічні умови та періодизація історії. Одним з перших осередків людської цивілізації, нарівні з Єгиптом і Месопотамією, була і Стародавня Індія. Півострів Індостан – це своєрідний субконтинент, відокремлений від іншої Азії ланцюгом гір і гірських хребтів, він омивається водами Індійського океану, Аравійського моря і Бенгальської затоки. Незважаючи на ці природні перешкоди, вже в старовину він був одним з найзаселеніших регіонів планети.

Центрами цивілізацій, ставали басейни рік (Інд, Ганг і особливо притоки Інду – П'ятиріччя, або Пенджаб), де місцеві мешканці раніше почали займатися землеробством. Саме в Індії вперше стали вирощувати бавовну, рис, цукрову тростину (саме слово “цукор” походить від санскритського “сакхарі” – тростинний цукор), були приручені зебу (горбатий бик), слони.

В історії і культурі Стародавньої Індії можна виділити декілька періодів. Появу перших великих держав, створених, як вважають, дравидськими племенами, відносять до III тисячоліття до н.е. Їм на зміну приходить “арійська цивілізація”, пов'язана з появою на північному заході Індії, а потім і на більшій частині півострова індоєвропейських племен, що називали себе “аріями” (“благородні”, “з хорошої сім”ї”).

У цей час (приблизно XV–VI ст. до н.е.) виникає спочатку декілька окремих держав, а з VI ст. до н.е. починає посилюватися одна з них – Магадха, що знаходилася в долині Гангу. Один з її царів – Чандрагупта, засновник династії Маур'їв, у IV ст. до н.е. вперше в історії Індії об'єднав її в єдину державу – імперію Маур'їв (IV – II ст. до н.е.). Наступний період починається з підкорення північної частини Індії кушанами, вихідцями з Середньої Азії, – панування Кушанської династії (I – III ст. до н.е.). Нового загальноіндійського об'єднання вдалося досягнути династії Гуптів у IV – VI ст. н.е.

Объяснение: