1. Назовите цели внешней политики России в начале царствования Николая II. 2. Объясните: «большая азиатская программа» России. 3. Какие действия России обеспокоили Японию на Дальнем Востоке? 4. Почему часть чиновников поддерживали царя начать войну против Японии? 5. Назовите позицию С.Ю. Витте по поводу войны с Японией? 6. Где находится Порт-Артур? 7. Что вы знаете о Цусимском сражении? 8. Перечислите условия Портсмутского мира. 9. Что общего между двумя известными людьми: вице-адмиралом С.О. Макаровым и художником-баталистом В.В. Верещагиным

Внешняя политика. Русско-японская война

1.«Великий замысел» Николая II.  

2.«Большая азиатская программа».    

3.Начало войны. Гибель флота.    

4.Украденная победа.    

5.«Новогодний сюрприз» генерала Стесселя.    

6.Поражение России. Портсмутский мир.    

«Великий замысел» Николая II.

Объяснение:

Вермахт на Восточном фронте, а именно в ходе Сталинградской и Курской битвы понес серьёзные потери и потерял возможность продолжать наступление вглубь страны в результате инициатива перешла к Красной армии. Красная армия же показала, что не только может быть эффективной в обороне, но и наступать освобождая от немецких захватчиков свою территорию. Для всего мира эти битвы стали поворотным моментом, так как после них каждый мог убедиться что Германию можно и будет побеждена в этой войне. США и Великобритания окончательно убедились, что СССР стойкая страна в такой тяжёлой ситуации выдержать и нанести ответный удар.

Объяснение:

1)Відносини і боротьба з монголо-татарами

Перемога під Ярославом розв'язала руки Данилові й дала йому змогу присвятити увагу внутрішнім справам. Він провів глибокі реформи в усіх галузях життя.

2)Реформаторська діяльність Данила була перервана новим лихом: рухом татар на захід. На початку 1241 року татари здобули Колодяжин, Кам'янець, Данилів, Крем'янець, Галич, Володимир, "інниї гради, многі їм же ність числа" i посунули далі на захід. 1242 року, довідавшись про смерть великого хана Угедея, вони повернули на схід.

3)Однак, виявилося, що, не зважаючи на моральне приниження авторитет Данила значно зріс після відвідин у хана. Він повернувся з ярликом хана, як його васал, i таким чином міг сподіватися на захист збоку татар в разі будь-яких конфліктів. Так зрозуміли його становище сучасники, які зі страхом чекали на новий напад татар.

4)В першу чергу змінилося ставлення Угорщини. Той самий король Беля IV, який протягом стількох років боровся з Данилом i відмовив йому, коли він просив для сина Льва руки дочки його, Констанції, тепер прислав сам послів з пропозицією шлюбу

5)Ще важливішими були стосунки з папою Інокентієм IV. Початок їх залишається неясним. Посол папи де Пляно-Kapпіні, по дорозі до татар, зустрів 1246 року в Ленчиці у Конрада Мазовецького Василька, а потім гостював у нього в Володимирі. Там він намовляв Василька та руських єпископів, яких скликав князь, до унії. I Василько, i єпископи відмовилися щось на це відповідати i радили відкласти питання до повороту Данила від хана.