Яка влаштована система управління у Японії​

Японія — унітарна демократична національна держава, парламентська конституційна монархія. Основний закон — Конституція 1947 року, яка передбачає верховенство права, колегіальність управління, непорушність і недоторканість прав людини, дотримання принципів пацифізму. Носієм державного суверенітету є японська нація. Влада поділяється на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову. Перша представлена двопалатним Парламентом, друга — Кабінетом міністрів і органами виконавчої влади на місцях, третя — Верховним і регіональними судами. Муніципалітети різних рівнів мають широкі права самоврядування. Найвищим органом влади є Парламент. Формальний голова держави — Імператор Японії; фактичний — прем'єр-міністр, керівник Кабінету міністрів.

Объяснение:

Частые набеги татар требовали строительства новых укреплений. Московский царь Иван IV в 1565 году осмотрел военные укрепления, или, как их называли, «засечную черту» , вдоль южных рубежей Московского государства. В летописи об этом событии говорится: «...апреля в тот же день царь и великий князь ездил в объезд в Козельск, Белев, Болхов и иные украинные места от Крымские украины... » Во время этой поездки он выбрал место для строительства новой крепости. Таким пунктом оказалось место впадения реки Орлик в Оку. Здесь скрещивались сухопутные и речные торговые пути.
По преданию, Иван IV, увидя, что с высокого дуба, росшего на этом месте, взлетел орел, предложил назвать новую крепость Орлом. Об этом событии в летописи под 1566 годом записано следующее: «Того же лета повелением государя царя и великого князя Ивана Васильевича всея Руси поставлен быть город на поле на реке Орлел».

Велике розселення слов’ян VI—VII ст.

Західні слов’яни

Південні слов’яни

Східні слов’яни

Сучасні слов’янські народи

Чехи, словаки, поляки, лужичани, кашуби

Болгари, словенці, серби, македонці, хорвати, чорногорці

Українці, білоруси, росіяни

Після розселення почалася боротьба слов’ян проти сусідніх народів і держав. Завоювати і поневолити слов’ян намагалися авари, франки, угорці, німці. Водночас боротьба за “оволодіння душами” слов’ян розгорнулася між східною християнською церквою і західною, оскільки слов’яни були язичниками. Суперництво Сходу і Заходу за вплив на слов’ян визначало їхню подальшу долю.

Объяснение: