История Казахстана Что произошло в июне 1905 года Что произошло 1866-1937 году что произошло 1973-1937 году

Первая русская революция началась 9 января 1905 года, так как именно в этот день прозошло "Кровавое воскресенье" (разгон шествия рабочих, у которых была цель вручить петицию императору).

9 января 1905 г-События 9 января 1905 года в Санкт-Петербурге, известные также как «Крова́вое воскресе́нье», или «Кра́сное воскресе́нье» — разгон шествия петербургских рабочих к Зимнему дворцу, имевшего целью вручить императору Николаю II коллективную Петицию о рабочих нуждах

Дата начала события:

14.06.1905

Дата конца события:

25.06.1905

Место события:

Черное море, г. Одесса, г. Констанца

Участники:

команды броненосцев «Князь Потемкин-Таврический» и «Георгий Победоносец», миноносца 267, учебного судна «Прут», Черноморский флот, жители Одессы

1866-1937=БОКЕЙХАНОВ Алихан (1866-1937)

Хрестоносці послали посланців до Венеції, Генуї та інших міст, щоб домовитися про експедицію. Одним із посланців був історик Джеффрі де Віллардюін. Нарешті він досяг угоди з Венецією в квітні 1201 року, Дож Енріко Дандоло — голова Венеціанської республіки — погодився перевезти хрестоносців за велику суму — 85 тис. марок сріблом. У червні 1202 p., коли кораблі були вже готові, на острові Лідо зібралася тільки третина хрестоносців. Керівники походу змогли зібрати лише частину необхідної суми. Тоді дож запропонував відкласти плату за умови, що хрестоносці до йому знищити торгового суперника — місто Задар на східному узбережжі Адріатичного моря. Незважаючи на заборону папи воювати проти християн, керівники походу згодилися. 15 листопада 1202 р. вони захопили і пограбували Задар. Папа Інокентій III відлучив Венецію і хрестоносців від церкви, але, бажаючи знищити мусульман, пообіцяв зняти відлучення, якщо похід відбудеться. Пізніше він пом'якшав і простив хрестоносців, та затримав відлучення тільки для венеціанців.

Проте Енріко Дандало намовив хрестоносців на похід проти ще одного свого суперника—християнського Константинополя. Приводом до війни стало бажання Олексія IV Ангела, сина імператора Ісаака II Ангела, відібрати у дядька Олексія престол, який він захопив, осліпивши брата. Імператорський син пообіцяв за це щедру винагороду, вкрай необхідну хрестоносцям, — 200 тис. марок сріблом, які б покрили усі їхні борги Венеції. Ісаак також пообіцяв хрестоносцям після повернення собі трону Візантії дати ще 10 тисяч вояків для походу до Єрусалиму через Єгипет. Хоча деякі хрестоносці були проти цього, мотивуючи тим, що вони пішли у похід задля боротьби з мусульманами, більшість пристала на пропозицію венеціанців. 24 червня 1203 року хрестоносне військо, перевезено венеційськими кораблями, висадилося поблизу Константинополя.

Объяснение:

Главной причиной поражения повстанцев явилось плохое вооружение и устаревшая тактика. Восстание казахов Приаралья было локальным народным выступлением. Царское правительство успело возвести укрепления, а также захватить кокандские крепости. В регион завозилось в большом количестве вооружение, в том числе и пушки. Ежегодно увеличивалась численность российских войск. Выступление повстанцев как против России, так и Коканда и Хивы распыляло силы восставших. Со стороны Семиречья также двигались российские войска, заметно усиливая фактор российского военного присутствия.