Вкаком государстве никогда не бывал петр i? а. голландия б. в. франция г.германия 2. c кем не состоял в родстве николай ii? а. королева виктория б. король германии вильгельм ii в. император франции наполеон iii г. король дании христиан ix. 3. кто из этих композиторов никогда не бывал на территории российской империи? а. лист б. бах в. шопен г. шуман 4. какое из этих блюд никогда не пробовал иван калита? а. борщ б. уха в. студень г. ботвинья 5. чем не занимался в свободное время иван iv? а. игрой в шахматы б. игрой в карты в. чтением г. сочинительством произведений. 6. какой из городов не был назван в честь екатерины ii? а. екатеринбург б. екатеринослав в. екатеринодар г. екатериноград 7. какими источниками не пользовался в.о. ключевский? а. жития святых. б. берестяные грамоты. в. летописи. г. записки иностранцев.

1. Франция. Петр посещал Голландию, Англию и Германию во время Великого посольства.

2. Наполеон III. Династия Бонапартов была небольшой и молодой, с ней не вступали в браки другие европейские монархи.

3. Иоганн Себастьян Бах никогда не был в России.

4. Иван Калита никогда не пробовал борщ, поскольку первое упоминание об этом блюде относится к XVI веку.

5. Иван Грозный не играл в карты, поскольку эта игра была тогда крайне малораспространена на Руси и считалась греховной.

6. Екатеринбург, он был назван в честь Екатерины I.

7. Берестяные грамоты, так как их исследовать начали позднее.

Временные положения» 1867 и 1868гг. внесли изменения в судебное устройство в степи. В Казахстане было введено в действие право и суд Российской империи, хотя частично и оставались действующими обычное право и суд биев, которые были ограничены и при к новой системе управления. Учреждены новые органы судебной власти, военно-судебные комиссии, уездные судьи. В аулах сохранился институт суда биев. Суд кази имел распространение у оседлого населения Сырдарьинской области. При решении вопросов суд биев руководствовался нормами обычного права, а суд кази — только правилами шариата. Новая реформа предоставляла право суда общим присутствиям областных правлений. Высшей судебной инстанцией считался Правительственный Сенат.

1. Куртуазна література  — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.

2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади.  Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.

Объяснение: