Используя знания фактов объясните почему это событие (гибель византийской империи) имело большое значение в нашей страны или зарубежных стран.

В истории всей Европы это событие было важно потому, что на протяжении всех Средних веков Византия была крупнейшим и наиболее развитым государством, центром культуры и экономики, и ее падение под власть турок-османов изменило распределение сил в Европе.

В истории России это событие особенно важно потому, что для России Византия была первоисточником её культуры и религии, центром православного мира. Россия при Иване III объявила, что займет роль Византии как центра православной культуры, и вся культура России от Ивана III до Петра I была продолжением византийской культуры.

відповідь:

після смерті свого господаря, леопольд перейшов на великий завод відомого підприємця прокопія пономарьова та отримав там посаду головного майстра.

1846 року він одружується з кароліною пампель. через два роки після одруження, кеніг позичає в родини пампеля 27 тис. рублів на придбання цукрового заводу. на той час це був найменший завод зі всіх 28 існуючих заводів в петербурзі. за час господарювання кеніга завод став виробляти майже вдвічі більше цукру, що дало можливість кенігу вже через два роки повністю розрахуватися з боргами, а через три — вигідно продати своє підприємство. далі леопольд орендує завод з вдвічі більшим річним виробництвом. тоді ж він засновує компанію «л. є. кеніг».

з часом усвідомівши наскільки застаріли технології цукроваріння в петербурзі, кеніг їде до німеччини вивчати прогресивну парову систему цукроваріння, яка там була введена замість вогневої. на цукровому заводі в гамбурзі він влаштовується простим робітником. повернувшись до росії, кеніг купує ще більший завод в катерингофі і починає його перебудову та переобладнання за новою технологією. в 1857 завод почав працювати за паровою системою, завдяки чому його продуктивність значно збільшилася. поступово леопольд кеніг стає ключовою людиною в цукровій промисловості петербурга.

пояснення:

відповідь:

аббас i великий — шах азербайджану та ірану (1587-1628) з тюркської династії сефевідів, виразник інтересів феодалів і багатих купців. створив регулярне військо. аббас намагався централізувати державу, проводив загарбницьку політику. одержав перемоги у війнах із бухарою та османською імперією за ірак, захопив азербайджан, ширван і грузію, приєднав до сефевідської держави бахрейнські острови, відвоював у 1622 році у португальців місто-острів ормуз та в афганців кандагар.

як правитель відзначався особливою жорстокістю і бузувірством. зокрема, осліпив двох власних синів і вбив третього.

1620 року розпочав карбування срібної монети аббасі, що широко вживалася на близькому сході, індії та африці до xviii століття.

захіредді́н муха́ммед бабу́р   — нащадок тамерлана, син правителя фергани омар-шейха. засновник імперії великих моголів.

вигнаний внаслідок міжусобних воєн з середньої азії, осів в афганістані, звідки 1525 року розпочав похід до індії. розбивши 1526 року військо ібрагіма лоді, султана делі, заснував імперію великих моголів.

відомий як письменник. мемуари — «бабур-наме» — пам'ятка староузбецької літератури, що не втратила своєї історичної і художньої цінності до наших днів.

автор «дивану» — збірки ліричних віршів, в яких відбилась туга за батьківщиною; окремі вірші перекладені українською мовою.

написав також трактати з поетики, музики, військової справи, дидактичний твір «мубаїн».

акбар i великий — третій падишах (1556—1605) з династії великих моголів, онук бабура, прямий нащадок тамерлана. акбар був видатним державним діячем, допитливою, хоч і неграмотною людиною, мав прекрасну пам'ять, був сміливим та здібним воєначальником.

пояснення: