Махмуд кашгари: ценность и значимость, труды. жусип тоже самое. ходжа ахмет яссауи тоже самое.

Махмуд КашгариДивани лугат ат-тюркпамятник тюркской культуры
Жусип БаласагуниКутадгу билигпервое энциклопедическое произведение на тюркском  языке
Ахмет ЯсауиДиван-и-хикметобщее наследие тюркоязычных народов

Найдавнішою формою соціальної стратифікації індійського населення є система варн, яка, можливо, почала формуватись ще в Доведійський період, але остаточно утвердилась із приходом у Північну Індію "аріїв".
В історичній літературі систему варн часом називають кастовою. Проте варна і каста — це далеко не одне й те саме. Касти в Індії остаточно оформилися вже в середньовічну добу, вони існують і нині (їх налічується понад 10 тисяч). До касти входять представники однієї професії, що стала спадковою. Варни ж — інститути соціальні. Вони відрізнялися між собою передусім своїм суспільно-правовим статусом, місцем у певній релігійній системі, кодексом моралі й поведінки (дхармою), родинними зв’язками, професією.Варни не були індійським феноменом, адже соціальна замкнутість окремих груп населення мала місце також в інших стародавніх суспільствах. Проте лише в Індії система варн набула, так би мовити, класичних форм, стала основою основ суспільного життя.

Римское общество в VIII - III веках до н. э. было еще архаичным, покоившемся на принципах коллективных форм собственности на основе средств производства - землю и формирование его социальной структуры шло одновременно и имело прямую зависимость от процесса формирования института римской государственности. Такая зависимость непосредственно сказывалась на особенности социальной структуры римского общества, которая выражалась в переплетении сословных и классовых признаков в эволюции социальной структуры общественных групп древнего Рима.
Решающее значение для оформления социальной структуры римского общества имела центуриатная реформа Сервия Туллия, которая уничтожила юридические различия между патрициями и плебеями, хотя практически политическая власть сохранялась у патрициев. Это обстоятельство служило причиной продолжения сословно-классовой борьбы. В результате этой борьбы падает долговое рабство. Его падению развитие привозного, классического рабовладения и противоречие между рабами и рабовладельцами становится главным противоречием римского общества.
Таким образом, в период перехода от родового строя к рабовладельческому в древнейшем Риме с VIII века до н. э. по III век до н. э. происходит складывание и окончательное оформление социальной структуры древнего Рима.