1- просщение ? 2- первые революции ?

Революция 1905-1907 в России
Они - нарушение равновесия между идейными стремлениями русского мыслящего общества и нынешними форматами его жизни. Россия переросла форму существующего строя. Она стремится к новому строю, в основе которого лежит правовое общество на основе гражданских свобод.
С.Ю. Витте
Русская буржуазно-демократическая революция 1905-1907 гг, кратко о которой мы будем говорить сегодня, была одним из первых этапов, указывающих что народ более не желал жить по-старому. Революция 1905 года очень важна, поскольку она предшествовала революции 1917 года, она олицетворяла собой проблемы в русском обществе, а также неразрешенные конфликты внешнеполитического устройства мира.
Посвящение (фр. dédicace, нем. Widmung) — элемент перитекста (в терминологии Ж. Женетта), заявление о том, что данное произведение (литературное, научное, художественное) адресовано или поднесено в качестве дара тому или иному лицу или его памяти, группе лиц (Молодёжи), учреждению или даже отвлечённому понятию (Свободе). Чаще всего посвящение делается автором произведения, однако встречаются и посвящения, сделанные переводчиками, издателями, исполнителями. Посвящение как публичный жест следует отличать от дарственной надписи (например, на экземпляре книги), предназначенной только адресату.

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Микола Гоголь (1809-1852) — російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його творчості.

Zar8.jpg

Він поєднував у собі ніжного лірика з грізним сатириком-викривачем, добродушного гумориста з трагіком високої напруги, захопленого співця краси, природи і людини з нещадним суддею людської пошлості і підлоти.

                                                                                    М. Рильський

Гоголь, поряд з Пушкіним та Лєрмонтовим, належить до тих визначних письменників, які закладали основи російської соціально-критичної прози початку XIX ст. Але якщо критична оцінка явищ дійсності в прозі Пушкіна і Лєрмонтова набуває переважно драматичних, а почасти й трагічних відтінків, то критичний пафос у прозі Гоголя забарвлений нотками комізму і сатири.

Степан Васильченко, характеризуючи твори Гоголя, писав, що вони «одзначаються високою художністю й незрівнянним ясним гумором», і в них «ми маємо такий скарб, рівного якому не знайдеться в світовій літературі». Гоголь — перший російський прозаїк-сатирик, у творах якого із шекспірівською прозорливістю іскрометний комізм життєвих ситуацій переплетений з трагічною гіркотою роздумів про дійсність. Тому своєрідним посмертним епіграфом до творчості Гоголя стали слова пророка Єремії, викарбувані на надгробному пам'ятнику письменника: «Гірким моїм словом посміюся».

Життя Гоголя. Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня (20 березня за ст. ст.) 1809 р. в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Батьки майбутнього письменника, Василь Опанасович Гоголь-Яновський і його дружина Марія Іванівна, були поміщиками середнього достатку. По батьківській лінії рід Гоголів вів своє походження від козацького полковника Остапа Гоголя, соратника гетьмана Петра Дорошенка, по материнській — мав далекі родинні зв'язки з Мазепою, Павлом Полуботком і Семеном Палієм.

Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами. Батько Гоголя служив секретарем у царського вельможі Д. Трощинського, господаря сусіднього маєтку в Кибинцях, і писав комедії, що ставились в домашньому театрі. Атмосфера пожвавленого літературного життя, українського фольклорно-поетичного середовища, багатого на історичні перекази та народні легенди, велика бібліотека в маєтку в Кибинцях — усе це вже з раннього дитинства формувало в майбутньому письменникові інтерес до літератури, розвивало його творчу уяву та художні смаки.

З дев'ятилітнього віку Гоголь навчається в Полтавському повітовому училищі, потім бере приватні уроки у вчителя Г. Сорочинського, а далі вчиться в Ніжинській гімназії (ліцеї). У 1828 р. закінчилося навчання. Про настрій юного випускника свідчать такі рядки з його листа матері: «...я палав невгасимим завзяттям зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б маленьку користь. Неправосуддя, найбільше в світі нещастя, більш за все розривало моє серце, я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втратити без того, щоб не зробити блага».

Объяснение:

ответ:I. Общие положения

Концепция внешней политики Российской Федерации (далее — Концепция) — система взглядов на содержание, принципы и основные направления внешнеполитической деятельности России.

Настоящая Концепция дополняет и развивает положения Концепции внешней политики Российской Федерации, утвержденной Президентом Российской Федерации 28 июня 2000 г.

Основу настоящей Концепции составляют Конституция Российской Федерации, федеральные законы, общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры Российской Федерации, нормативные правовые акты Российской Федерации, регулирующие деятельность федеральных органов государственной власти в сфере внешней политики, а также Концепция национальной безопасности Российской Федерации, Военная доктрина Российской Федерации и другие аналогичные документы.

Объяснение: